Шевченко і світова література

2. Пішов юнак, пішов у вічність,щоб
…Сонцем, сонцем жити,
яке й не сходило тоді,
а тільки велетню видніло
з-за чорних мурів вікових.,
І думи, думи посвітило…
Як не гордитись нам за них.
«Т. Г. Шевченко народився 09.03.1814р., живе донині в кожному,
хто відчувається українцем перед Богом»
І пішов молодий Шевченко у світи, щоб відкрити нам
стовпи, на яких тримається людина і людський світ. Пішов, щоб
оспівати Любов і Красу, Добро і Правду, щоб ми зробили це своєю
вічною піснею.
Але, на превеликий жаль, не всі розуміли Тараса Шевченка.
Багато на це причин, особливо політичних. Кожен, хто хотів
очолити Україну, брав собі за помічника Т. Г. Шевченка. І
трактував його творчість так ,як було вигідно. Усе те, що ми не
можемо сприймати, лягає в основу казки-міфу.
У кожного – свій Шевченко, бо всяк вибирає в його спадщині
те, що йому найближче. Всяк бере у Шевченка стільки, скільки
здужа. Всяк пише про нього так, як може.
А сам Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і
нескінченний. Він росте і розвивається в часі, в історії, і нам ще
йти і йти до його осягнення. Шевченко – завжди попереду. До
нього треба доростати усім життям!

3. Підготувала Саламаха Т.Я. ,
вчитель світової літератури Шегинівської ЗОШ I-IIIступенів
Мостиського району

4. Більше уваги міжлітературним зв’язкам у процесі
вивчення літератури
Благословенна та ясна година,
Коли буквар до рук бере дитина,
Коли читає «Кобзаря» юнак,
Коли Франка «огромнії сонети»
Підносять дух, коли говорять Гете,
Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак.
Дмитро Павличко
Вимога часу – забезпечити якісно новий рівень
літературної освіти. Це означає, що треба навчити учнів
користуватися цією освітою, уміти свідомо сприймати
художні твори, тобто порівнювати, аналізувати й
інтерпретувати їх. Моє бачення цієї проблеми складається із
багатьох аспектів, один з яких – вивчення української
літератури в контексті світової. Єдність національного і
загальнолюдського виявляється у творчих зв’язках митців, в
перегуках проблематики, ідейно-тематичної спрямованості
творів. Проте важливо побачити і національну самобутність,
оригінальність того чи іншого твору, власне, те, що робить
його явищем культурного життя свого народу. На уроках
української чи світової літератури ми вивчаємо кращі твори
красного письменства. Спадають на думку слова відомого
українського письменника і лексикографа Бориса Грінченка:
«Візьмемо собі за краще, що виробила за своє життя
людськість, і зробимо його частиною своєї душі. Будемо рідні
і Гомерові, і Шекспірові, і Дантові…» Уроки компаративного
аналізу або підготовки до них, як і будь-які інші, мають бути

5. в ранці методичної роботи кожного вчителя. Принаймні для
творчого вони обов’язкові. Уроки з елементами
компаративної методики, безумовно, осучаснюють шкільні
заняття з літератури, розвивають мислення учнів, готують їх
до самостійного життя , збагачують їхній культурний і
загальноосвітній рівень, допомагають у вирішенні життєвих
проблем. Проте не слід забувати, що їх передумовою є
врахування вікових особливостей дітей, методичного і
професійного забезпечення вчителя. Незважаючи на те, що
кожен вчитель працює над власною методичною проблемою,
однак оволодіння технологією компаративного аналізу
осучаснює, збагачує його методичну палітру. Хто шукає, той
знаходить, а хто знаходить – скоріше й ґрунтовніше
оволодіває знаннями. Вашій увазі я пропоную конспекти
уроків світової літератури, де я використовую елементи
компаративного аналізу, коли порівнюються, зіставляються
літературні герої світової літератури та герої творів Т. Г.
Шевченка, перегуки поезії світової літератури з поезією
Шевченка, аналіз малюнків поета до творів майстрів світової
літератури.

7. Тема: Микола Некрасов. “Трійка”, “На смерть Шевченка”.
Перегуки поезії Миколи Некрасова з поезією Тараса
Шевченка. Поетичне новаторство Некрасова.
Мета:установити зв’язки між поезією М. Некрасова та Т.
Шевченка; розкрити своєрідність новаторської поезії М.
Некрасова; розвивати навички виразного читання та аналізу
поетичних творів; виховувати в учнів почуття справедливості,
гуманізму, активну громадянську позицію.
Обладнання:портрети М. Некрасова та Т. Шевченка; виставка
різних видань поетичних творів М. Некрасова та Т. Шевченка;
ілюстрації І. Глазунова до творів М. Некрасова;фонозаписи
музичних творів на слова М. Некрасова.
Тип уроку:урок засвоєння нових знань і формування на їхній
основі вмінь і навичок.
Хід уроку
Поэтом можешь ты не быть,
Но гражданином быть обязан
М. Некрасов
І. Мотивація навчальної діяльності.
У ч и т е л ь:Література знає чимало історій, коли вдалий твір
автора одразу завойовував читачів, ставав популярним. Але є
також приклади, коли шлях твору до читача був довгим і
плутаним, коли твір публікувався вже після смерті автора. Та
все ж, коли йдеться про справжній шедевр, він рано чи пізно

8. отримає визнання. Сьогодні наша розмова саме про такі вірші
Миколи Некрасова.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Фронтальне опитування.
—Розкажіть про головні віхи життєвого і творчого шляху
М. Некрасова.
— Визначте теми творчості поета. Яка з них є провідною?
— Чому М. Некрасова називають “співцем страждань
народних”. Аргументуйте тезу прикладами із його творів.
Робота над епіграфом.
ІІІ. Робота над темою уроку.
Презентація теми і мети уроку.
Виразне читання вчителем вірша “Трійка”.
У ч и т е л ь: Сучасники одразу високо оцінили вірш М.
Некрасова. Цей твір неодноразово перекладали на музику
різні композитори. Пісня “Трійка” на слова Некрасова стала
надзвичайно популярною, її часто включали до народних
пісенників. Прослухаємо одну із версій.
Музична пауза. Прослуховування фонозапису пісні
“Трійка”.
Демонстрація ілюстрацій І. Глазунова до вірша “Трійка”.
Бесіда.

9. — Чи такою ви уявляєте героїню вірша, якою її зобразив
художник?
— Зачитайте рядки вірша, які можуть стати підписом до
малюнка.
— Як художнику вдалося відобразити не тільки красу
дівчини, а й трагізм її подальшої долі?
— У чому, на вашу думку, секрет такої популярності вірша?
— Доведіть, що вірш “Трійка” близький і зрозумілий людям
різних соціальних верств.
— Як через долю молодої жінки поет показує трагізм
становища селян в Росії?
Слово вчителяз елементами бесіди. У творчому доробку
Некрасова значне місце посідають вірші, присвячені
товаришам, однодумцям: “Роздуми біля парадного під’їзду”,
“Тургенєву”, “Белінський”, “Пам’яті Добролюбова”,
“Поету”(пам’яті Шиллера), “На смерть Шевченка” та ін. Про
останній – наша сьогоднішня розмова.
— Які почуття викликав у вас вірш російського поета,
присвячений нашому співвітчизникові?
— З якою інтонацією слід читати вірш, вивчений удома? Чому?
Виразне читання вірша учнями.
Актуалізація опорних знань.
— Заголовок вірша вказує на трагічну подію, з нагоди якої він

10. написаний. Що вам відомо із уроків української літератури
про роль Миколи Некрасова в долі Тараса Шевченка?
(Після десятирічного заслання до Оренбурзького корпусу, у
1858 р., Тарас Шевченко повернувся до Петербурга. Його
гаряче зустріла літературна громадськість. У Шевченка
налагодилася тісна співпраця з редакцією журналу
“Современник”, головним редактором якого на той час був
Микола Некрасов. У журналі друкували вірші українського
поета, статті про його життя і творчість).
— Назвіть теми поезії, спільні для Т. Шевченка та М.
Некрасова.
— Простежте тему жіночої долі й народних страждань у
ліриці М. Некрасова та Т. Шевченка.
Ознайомлення з історією вірша. У вірша “На смерть
Шевченка” зовсім інша доля, ніж у поезії “Трійка”. За життя М.
Некрасова у Росії цей вірш взагалі не був опублікований.
Вперше на сторінках журналу він з’явився у Львові в 1866 році,
хоча склав поет цей вірш ще в 1861 році, коли йшов за труною
Т. Шевченка. Повернувшись додому, Некрасов записав цей
вірш. Через цензурні перестороги, поет розірвав аркуш навпіл
зверху вниз і залишив у себе лише ліву частину з римами, а
праву з початком рядків знищив. Незадовго до смерті
Некрасов ці вірші відновив.
Робота в групах. Мовний аналіз поетичних творів.
Заповнення таблиць.

11. Наявність окремих художніх
засобів у віршах М. Некрасова
Приклади
Лексичні
Епітет
Метафора
Порівняння
Алегорія
Уособлення
Розмовна лексика
Синтаксичні
Риторичне запитання,
звернення, вигук
Повтор
Антитеза
І група – “О шостій вчора завернув…”;
ІІ група – “Роздуми біля парадного під’їзду”;
ІІІ група – “Трійка”;
ІV група – “На смерть Шевченка”.
ІV. Підбиття підсумків уроку.
Повторне звернення до теми уроку.
Висновок про поетичне новаторство Некрасова:
поєднання поезії з прозою, наближення поетичної мови до
розмовної інтонації, до народної говірки.
Очікувані результати.
Учень:

12. знаходить елементи схожості поезій Миколи Некрасова і
Тараса Шевченка;
знаходить у його поезіях конкретні приклади вживання
розмовної інтонації, народної говірки;
виразно читає(“На смерть Шевченка” – напам’ять) і аналізує
програмові вірші М. Некрасова.
Д о м а ш н є з а в д а н н я: підготувати повідомлення про
життєвий шлях Ф. Тютчева (завдання для творчої групи
біографів). На прикладі вірша “О, как убийственно мы
любим..”дослідити тему кохання в ліриці Ф. Тютчева, провести
його порівняльний аналіз із лірикою О. Пушкіна (завдання для
творчої групи літературних критиків). Простежити вплив
філософських шкіл на творчість Ф. Тютчева (завдання для
творчої групи філософів).

13. Із літератури російського реалізму
Тема: М. О. Некрасов. Поезії «Трійка», «На смерть
Шевченка».Поетичне новаторство автора.
Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст
та значення поезій Некрасова, його новаторство; розвивати
навички аналізу ліричних творів, уміння обґрунтовано
доводити свої судження; виховувати почуття гуманізму,
естетичні смаки.
Оснащення: портрет письменника, збірка його творів,
ілюстрації до них; аудіозаписи.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. У кожного народу є його вірні сини, його мужні
захисники. То ж не дивно, що між ними існує духовна
спорідненість. Йдеться про М. Некрасова і Т. Шевченка. Хтось
повинен був покласти на вівтар Вітчизни всі свої сили, талант,
мужність. І вони це зробили. Сьогодні на уроці ми розглянемо
зв'язки цих двох видатних людей, а також те, що нового вніс у
російську і світову поезію поетичний дар Некрасова.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1.Виразне читання, аналіз та власна оцінка з
обґрунтуванням віршів М. Некрасова «О шостій вчора
завернув…» та «Роздуми біля парадного під'їзду»

14. 2. Наведення прикладів художніх засобів з поезії
Некрасова і з'ясування їх ролі в художньому тексті
ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1.Слово вчителя
- Як ми вже згадували, Некрасов у своїй творчості завжди
переймався долею жінок, добре пам'ятаючи життя своєї
матері, спостерігаючи за долею інших жінок.
Якась випадкова зустріч на дорозі – і народився вірш
«Трійка» (Згадайте зразу трійку у Гоголя!)
1. Виразне читання поезії М. Некрасова «Трійка»
2. Словникова робота за питаннями учнів
3. Обмін враженнями щодо прочитаного
4. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-
дослідницького характеру, проблемні питання
● Що нагадує за загальним звучанням вірш (особливо
початок)?
● У якому дусі змальована дівчина?
● Які умовні частини можна виділити в поезії?
● Чи йдеться у вірші про тяжкі суспільні умови, суспільний
деспотизм?
● До якого виду лірики ви б віднесли цей вірш Некрасова?
Своє твердження Доведіть.
Прослуховування аудіозаписів (виразне читання, пісня)
● Який настрій викликає цей твір, чому?
7. Виразне читання вірша М. Некрасова «На смерть
Шевченка”
8. Словникова робота за питаннями учнів

15. 9. Обмін враженнями щодо прочитаного
10. Евристична бесіда
● Як розуміти перші чотири рядки вірша, особливо другий
рядок?
● Які рядки твору можна вважати стислою поетичною
біографією Шевченка?
● З яким висловом автора можна не погодитись, знаючи про
Шевченка?
● Яким постає Шевченко у вірші Некрасова?
● Які риси характеру, якості Шевченка ви б додали ще,
спираючись на свої
знання з української літератури?
● Чим, на вашу думку, близькі двоє великих поетів?
V. Закріплення знань, умінь і навичок
Учитель. Поєднайте приклади художніх засобів, що
зустрічаються у віршах Некрасова, з їх визначенням.
Шевченко
Терплячий, витривалий
мужній
борець
сміливий
палкий
мрійливий

16. VI. Домашнє завдання.
Вивчити напам’ять вірш «На смерть Шевченка». Скласти
тези за підручником до теми «Новаторство М .Некрасова»
VII. Підсумок уроку.
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
Закінчіть речення:
# Мені здається, що вірші Некрасова цікаві з погляду…
# Мене вразило…
# Я думаю, що в наш час…
Человек замечательный
молодость трудная
Изведал:
тюрьму петербургскую,
справки, допросы,
…степь, крепость.
Жандармов любезности
Все, чего с юности ранней не
видывал,
Милое сердцу, ему улыбалось.
Отцветешь, не успевши расцвесть.
В волосах твоих, чёрных, как ночь
Сердечко, глазок.
Что ты жадно глядишь на дорогу
В стороне от веселых подруг?
(Кони) Крепки, и сыты, и бойки.
И тоскливую в сердце тревогу
Поскорей навсегда заглуши!
Из-под брови твоей полукруглой
Смотрит бойко лукавый глазок.
Іронія
Риторичне питання
Інверсія
Порівняння
Метафора
Риторичне окличне
речення
Перелічення
Синекдоха
Зменшувально-
пестливі слова
Епітети

17. (Проблема морального вдосконалення людини в романі
Д. Дефо
“Життя і незвичайні та дивовижні пригоди
Робінзона Крузо”.)

18. Тема: Шлях до гармонії душі. (Проблема морального
вдосконалення людини в романі Д. Дефо “Життя і
незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо”.)
Мета: навчати учнів робити узагальнення та висновки з
вивченого; удосконалювати навички роботи з текстом;
розвивати зв’язне мовлення учнів, їхнє логічне мислення;
формувати оптимістичне світосприйняття; виховувати
наполегливість, працелюбність, гуманізм.
Обладнання: портрет письменника, тексти роману,ілюстрації
Т.Шевченка до твору.
Хід уроку
У цілковитій гармонії можна
перебувати тільки з самим собою.
А. Шопенгауер
І. Оголошення теми, мети і завдань уроку
Слово вчителя.
Шлях до гармонії Д. Дефо
Люди тисячоліттями прагнули віднайти шлях до гармонії.
Дехто заперечує її існування, стверджуючи, що життя – це
хаос. Інші, як німецький філософ А. Шопенгауер, переконані,
що у гармонії можна перебувати тільки із самим собою.
Давайте з’ясуємо, який же шлях до гармонії пропонує Д.
Дефо.

19. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда.
1) Згадайте, як жилося Робінзонові у батьківському домі?
2) Чому він не відчував себе щасливим? (Героєві весь час
здавалося, що йому чогось не вистарчає.)
3) Як ви думаєте, чому Робінзон не цінував батьківської
опіки?
4) Як Робінзон витрачав батьківські гроші? (На різні розваги,
яким не міг протистояти.)
5) Як герой потрапляє на безлюдний острів? (Через свій
авантюризм, який весь час штовхав його відправлятися у
подорожі.).
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Бесіда.
1) Яким був характер праці Робінзона на острові? (Свідома
праця, що давала реальні результати і приносила
насолоду.)
2) Що змусило Робінзона повірити в необхідність розуму в
житті людини? Підтвердіть словами з тексту. (“Розум
поволі переборов розпач”. Для того, щоб вижити в
екстремальній ситуації, людині потрібно було мати
певний запас знань.)
3) Завдяки чому герой пристосувався до нових умов життя?
(“Завдяки працьовитості, старанності та винахідливості”.)
4) Подумайте, яким було ставлення героя до природи?
(Природа годувала Робінзона, а він розумно користувався

20. її благами, для життя. Герой вивчав природу. Стосунки
були гармонійними.)
5) Прослідкуйте, у чому полягав гуманізм Робінзона у
ставленні дикунів? (Коли він уперше побачив туземців,
Робінзон злякався, але для себе вирішив, що не буде їх
чіпати, лише захищатися в разі необхідності. Пізніше
Робінзон урятував П’ятницю.)
2. Виразне читання епізоду “Хвороба Робінзона”.
3. Бесіда.
1) Як ви думаєте, чому саме під час хвороби Робінзон
замислився над своїм минулим? (Коли людині погано,
вона прагне віднайти винного. І не завжди розуміє, що
часто вона винна сама.)
2) Що допомогло Робінзонові зрозуміти помилки свого
минулого життя? (Читання Біблії.) Підтвердіть словами
тексту.
3) Як Робінзон сам пояснює своє перебування на
безлюдному острові? (Як Божу кару за свої минулі гріхи, а
перебування на острові – як можливість очищення душі.)
4. Коментар учителя.
Як просвітитель, Дефо вважає, що у цивілізованому світі
очиститися від гріхів неможливо, адже цей світ весь час
спокушає героя.
Відійшовши ж від цивілізації, людина може стати кращою,
своєю наполегливою працею створити нову гуманну
цивілізацію.

21. 5. Узагальнююча бесіда.
1) Чи можна життя Робінзона на острові назвати ідилією? (Ні,
воно було сповнене постійної небезпеки. Головним є те,
що герой прагне подолати всілякі труднощі.)
2) Подумайте, які риси притаманні Робінзону? (Оптимізм,
сила духу, кмітливість, дивовижна енергія, з якою він
переборював труднощі.)
3) Для чого Робінзон після повернення пише історію власного
життя? (З метою застерегти молодих людей від помилок.)
4) Який же шлях до морального вдосконалення людства
пропонує Д. Дефо? (Це розум і запас певних знань, свідома
праця, що дає видимі результати і приносить насолоду,
життя у гармонії з природою, гуманізм у стосунках між
людьми, віра в Бога.)
6. Аналіз малюнка Тараса Шевченка до “Пригод Робінзона
Крузо”.
Роман Д. Дефо викликав захоплення не лише у
сучасників автора. Серед палких шанувальників цього
твору був і Тарас Шевченко. Історія Робінзона доводила
велич людського духу, утверджувала віру в перемогу
людських чеснот. Саме тому Тарас Шевченко називав
роман Д, Дефо “безсмертним творінням”( повість
“Художник”) і радив читати його і дітям, і дорослим.
З а в д а н н я і з а п и т а н н я.
1) Подивіться уважно на малюнок Т. Шевченка. Які деталі
свідчать, що це малюнок до роману Д. Дефо “Пригоди
Робінзона Крузо”?

22. 2) Чи можна визначити точно, до якого епізоду роману цей
малюнок?
3) Як ви вважайте, яку книгу читає Робінзон? Обгрунтуйте
свої міркування з допомогою тексту роману.
4) Що у композиції малюнка, його кольоровій палітрі
допомагає зрозуміти: Робінзон читає Біблію?
5) Чи справляє людина, зображена на малюнку, враження
самотньої? Обґрунтуйте свої міркування.
6) Зверніть увагу на постать Робінзона на малюнку. Як ви
вважаєте, що привабило Шевченка в образі, який
створив Д. Дефо?
7) Які нові риси цього образу вам відкрилися завдяки
малюнку Т. Шевченка?
К о м е н т а р у ч и т е л я.
На малюнку Т. Шевченка центральною є постать
Робінзона. Саме на ній у першу чергу зосереджується
увага всіх, хто дивиться на малюнок. Шевченківський
образ вражає поєднанням фізичної і духовної сили: на
обличчі Робінзона відбивається інтенсивна робота
думки,а в усій його постаті відчувається напруження і
неприхована сила. Погляд Робінзона спрямований на
велику книгу, і кожен, хто дивиться на малюнок, розуміє,
що саме вона примушує героя думати, викликає
переживання, спонукає до дій. Ця книга відіграє
особливу роль у композиції малюнка: наче від неї йде
сяйво, яке освітлює Робінзона. Читачі роману Д. Дефо
відразу здогадуються, що Робінзон читає Біблію. Досвід
духовних пошуків багатьох поколінь, закладений у

23. “Книзі Книг”, допомагає йому побороти свою самотність.
Можливо, саме тепер йому відкриваються істини, яких
він не розумів, живучи серед людей.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Запитання.
1) Які проблеми порушує Дефо у романі? (Проблеми,
якою повинна бути людина, ролі розуму у житті
людини, гармонійних взаємин з природою, мирного
співіснування людей різних цивілізацій.)
2) Як ви думаєте, у чому секрет популярності роману?
Завжди залишається актуальним питання: чи кожна
людина може витримати екстремальні ситуації й
залишитися при цьому Людиною?
ІV. Домашнє завдання
Написати твір-роздум на тему: “Які істини допоміг мені
зрозуміти Робінзон?”; знайти описи природи у тексті

26. Бінарний урок-зіставлення трагедії
Й. В. Гете «Фауст» і поеми
Т. Шевченка «Катерина»
«Крізь людський біль проступає вселюдське» (О.
Гончар)

27. Тема. Бінарний урок-зіставлення трагедії Й. В. Гете
«Фауст» і поеми Т. Шевченка «Катерина»
Мета:застосовуючи компаративний аналіз , порівняти
жіночі образи творів Й. В. Гете «Фауст» та Т. Шевченка
«Катерина», розкрити трагічність конфлікту «Фауст –
Маргарита», «Катерина – Москаль», дослідити причини
трагедії героїнь; розвивати творчі й логічні здібності учнів,
уміння представляти творчі напрацювання, формувати
навички виразного читання, групової роботи; виховувати
почуття внутрішньої свободи, щирості, відповідальності за
власні вчинки.
Обладнання: портрети Й.В. Гете та Т. Шевченка,
репродукції літографії Е. Делакруа до трагедії «Фауст» Й. В.
Гете та ілюстрації С. Караффи-Корбут до поеми Т. Шевченка
«Катерина», виставка книжок «У коханні, як у бою, у кожного
своя доля» (Т. Драйзер), костюми та реквізити до інсценізацій
за згаданими творами.
Як не любов,
То що це бути може?
А як любов,
То що таке вона
Франческо Петрарка
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя. Сьогодні ми перегорнемо ще одну
сторінку класичної літератури, спробуємо шляхом
компаративного аналізу простежити причини трагічного
кохання героїнь творів українського письменника Т.
Шевченка (поема «Катерина») та німецького поета Й. В. Гете

28. (трагедія «Фауст»), розкрити проблемне запитання: «Чи
можна почуття Катерини та москаля, Маргарити та Фауста
назвати справжнім коханням?». В аудиторії працюють творчі
групи: соціологи, психологи, моралісти.
На аркушах, які лежать перед вами, напишіть, що ви
очікуєте від уроку.
ІІ. Робота з новим матеріалом.
Слово вчителя. На попередніх уроках ми уже
познайомилися з героями трагедії «Фауст». Згадаймо їх. Так,
це Фауст, Мефістофель, Бог, архангели, Директор театру,
поет, комічний актор. Та є у творі ще один персонаж – це
жінка, її звати Маргарита, або Гретхен. Пригадаймо першу
зустріч Фауста з Маргаритою.
*Інсценізується уривок, у якому йдеться про першу
зустріч Фауста і Гретхен.
*Бесіда.
- Де відбулася перша зустріч Фауста з Маргаритою?
- Якою у цій сцені постали Маргарита і Фауст?
- Що насторожило Маргариту, коли Фауст звернувся до
неї?
(Назвав просту міщанку панною, як називали вельможних
дам, та ще й на вулиці).
-Яке враження справила Маргарита на Фауста і Фауст
на Маргариту? Відповідь аргументуйте прикладами з
тексту.
-А яке враження Маргарита та Фауст справили на вас?
*Творча робота в групах. Перевірка випереджального
домашнього завдання: скласти сенкани, що характеризували б

29. кожного із головних героїв твору. Читання сенканів, які
стосуються Маргарити і Фауста.
Маргарита.
Романтична,наївна.
Закохується, довіряє, розплачується за гріхи.
Віддається пристрасному почуттю.
Врятована Гретхен.
Фауст
Розумний, передбачливий.
Шукає, мислить, кохає
Вболіває за долю Маргарити.
Учений.
*Бесіда (продовження).
- Як розвиваються події після першої зустрічі героїв?
(Маргарита закохується у Фауста, ходить на побачення
у садочок, розповідає йому про своє життя).
- Що він дізнається із розповіді дівчини?
(Маргарита зізнається Фаусту: «Душею вся твоя,
коханий мій»).
- Чи такі ж пристрасті властиві і Катерині, героїні
однойменної поеми Т. Шевченка?
(Полюбила москалика,
Як знало серденько,
Полюбила молодого,
В садочок ходила
Поки себе, свою долю
Там занапастила)
Як у Маргарити, так і в Катерини побачення відбувається
в садочку. Цей фольклорний образ часто трапляється в

30. українських народних пісня і пов’язаний з дівочим
переживання, з побаченням. У поемі садочок згадуватиметься
декілька разів. До нього вона ходитиме й покриткою, з сином
на руках, і спогади про минуле завдаватимуть їй болю. До
садочка Катерина прийде, щоб узяти грудочку рідної землі,
коли виженуть із хати батьки.
- Що переживає Катерина під час зустрічі з москалем?
(Кличе мати вечеряти,
А донька не чує;
Де жартує з москаликом,
Там і заночує.
Не дві ночі карі очі
Любо цілувала…)
- Яке перше враження у вас від знайомства з Катериною
і її коханням?
*Творчі роботи: сенкани, що стосуються Катерини та
Москаля.
Катерина.
Чорноброва, гарна.
Кохає, блудить, гине.
Розчаровується у вірності москаля.
Покритка.
Москаль.
Молодий, препоганий.
Обіцяє, обманює, відштовхує.
Нівечить життя Катерини.
Зрадник.

31. - Для більшої виразності передачі почуттів своєї героїні
Гете вводить народну пісню. Пригадайте епізод
«Маргарита за прядкою». Зачитайте його.
- А як перегукуються слова простої народної пісні
Гретхен з почуттями Шевченкової Катерини? Відповідь
аргументуйте цитатою з тексту.
Маргарита.
Я виглядаю
Його у вікно,
Я дожидаю
Його давно.
Ой коли б прийшов,
Хорош, ласкав,
Пройняв очима, Словом заграв,
Посмішкою зачарував,
Потиснув руку, поцілував!
На серці жаль, Мій спокій зник…
Катерина.
Візьме відра опівночі
Піде за водою,
Щоб вороги не бачили,
Прийде до криниці,
Стане собі під калину,
Заспіває Гриця.
Виспівує, вимовляє,
Аж калина плаче.
Вернулася – і раденька,
Що ніхто не бачив.
- Якими почуттями пронизані рядки обох поетів?

32. - Таємне кохання Маргарити до Фауста, Катерини до
москаля стає явним. Яким було ставлення суспільства у давні
часи в Німеччині та в Україні до жінки, яка порушила норми
моралі?
Соціолог. Про безправність жінки свідчить її належність
до трьох K: Kirche (церква), Kinder (дитина), Küche (кухня).
Суворі закони моралі середньовічної Німеччини жорстоко
карали позашлюбне народження дитини. Таку жінку
відлучали від церкви і проклинали, а потім страчували.
Не менш суворі закони існували і щодо позашлюбного
народження дитини в Україні. Пропащу дівчину називали
покриткою. Їй дьогтем мазали ворота. А батьки, щоб
уникнути пересудів, виганяли з дому, якщо це була навіть
єдина донька в сім’ї.
*Бесіда (продовження).
- Як це відтворене у Гете?
(Гретхен вперше усвідомлює свій гріх, коли зустрілася
біля колодязя з подругою Лізхен, яка із злорадством розповіла
про Варвару-красуню, котра покохала юнака та завагітніла, а
він утік, Гретхен не тільки співчуває їй, а й усвідомлює, якою
вона була несправедливою, коли засуджувала дівчат, які
пустились берега. Фауст, освідчуючись дівчині у коханні, був
переконаний, що їхнє щастя безконечне, а блаженство вічне,
та він помилився. Любов до Маргарити не вдовольнила його
жаги пізнання. Дедалі частіше в його репліках звучить
розчарування).
- Які почуття переповнюють Валентина, коли він
дізнається про вчинок своєї сестри, якою він колись пишався?
У чому причина страждань цього героя?

33. (Валентин страждає від свого безсилля перед поголосом,
котрий засудив любов сестри до Фауста. Якщо раніше він міг
пишатися Маргаритою, то тепер соромиться її. Прийшовши на
побачення до коханої і зустрівшись з її братом, Фауст завдає
йому смертельних ран. Помираючи, юнак провіщає сестрі
трагічну долю: грішницю чекає загальна зневага.
Гете лише кількома словами передає зміну в самооцінці
Маргарити. Якщо спершу, відповідаючи на докір брата, вона
каже: «О Господи! Мій брате…», то після його монологу
звучить: «Пекельні муки! Брате мій!..» Ці слова співзвучні
середньовічному повір’ю, за яким праведники у відчаї
звертаються до Бога, а грішник – до сатани. Отже, героїня
визнає свій гріх. Це підтверджує і сцена у соборі, де,
знесилена муками, вона непритомніє. (Епізод «Гретхен і Злий
дух»). Урешті-решт Маргарита опиняється у в’язниці).
- Як поставилися до Катерини односельці та батьки?
Знайдіть відповідний текст у творі Шевченка, зачитаєте
його та прокоментуйте.
(А жіночки лихо дзвонять,
Матері глузують,
Що москалі вертаються
Та в неї ночують:
«В тебе дочка чорноброва,
Та ще й не єдина,
А муштрує у запічку
Московського сина.
Чорнобривого придбала…
Мабуть, сама вчила…»

34. Катерина настільки захоплена своїми почуттями, що не
звертає увагу на ту славу. Вона твердо вірить, що москаль
повернеться. Але людський поговір безжальний, і поет
намагається пояснити, чому батьки вирішують вигнати єдину
дочку з дому. У них дуже розвинене почуття чесності,
людської гідності, вони шанують звичаї, тож не в змозі
витримати людський поговір).
- Яка доля чекає на батьків?
(Осиротілі батьки передчасно сходять в могилу, бо такої
ганьби, якої їм завдала дочка, вони не могли пережити. З
гіркотою вимовила мати: « Оддячила!» Обпекли серце
Катерини гіркі слова батька : «Нехай тебе Бог прощає та
добрії люде; молись Богу та йди собі, мені легше буде»).
*Усне малювання за останньою зустріччю Фауста і
Маргарити. (Епізод «Маргарита у в’язниці»).
-З якою метою прийшов Фауст до Маргарити?
- Чому він здається їй катом? Яке це має символічне
значення?
-У яких словах Маргарити розкривається вся глибина її
трагедії?
( В останні години свого короткого життя Маргарита
звертається до верховних сил:
«Боже, зжалься над рабою твоєю!»
Мефістофель, радіючи, промовляє: «Вона рокована!» А
голос з неба – «Врятована!»).
- Чому з неба чується: «Врятована!»?
(Маргарита – жертва злої долі, Мефістофеля й жорстоких
звичаїв бюргерської моралі. Вона відмовляється втекти із
в’язниці разом із Фаустом, бо, каючись, розуміє, що не можна

35. втекти від себе, не можна жити із тягарем у душі. Бажання
зазнати за свої гріхи пекельних мук – це початок духовного
очищення грішниці.
І суспільство, і Мефістофель вважають, що гріхи
Маргарити не можуть бути виправдані. А Бог має на це свій
погляд: грішниця, яка щиро розкаялась, заслуговує не тільки
прощення, а й виправдання:.
*Інсценізація епізоду « Остання зустріч Катерини з
москалем» за твором Т. Шевченка.
- Якою була остання зустріч Катерини з офіцером?
Можливо, вона була щасливішою, ніж у Маргарити?
- Які почуття переповнюють Катерину, коли вона,
нарешті, після довгих поневірянь зустрілась з коханим?
(Спочатку вона говорить ніжно, як кохана дружина:
«Любий мій Іване! Серце моє коханеє! Де ти так барився?»
Боса і роздягнена молода жінка забула про всі
страждання і муки, яких зазнала через нього. У ніжних словах
вона ніби випромінювала всю силу і жагу свого
нерозтраченого кохання. Але коли дізнається, що офіцер утік,
вдаючи, що не впізнав її, не захотів навіть глянути на сина, у
молодій жінці щось надломилося, і на грані божевілля,
покинувши дитину, Катерина втопилась у ставку: для неї не
існує життя в соромі. За хвилину щастя Катерина поплатилася
зруйнованими долями батьків, сина, власною).
- Чому Катерина йде на приниження?
(Думає про сина).
- Свідомим чи несвідомим, на вашу думку, було рішення
Катерини про самогубство?
- Чи засуджує автор героїню?

36. (Він стверджує, що Катерина завинила. Але карати і
милувати її має право лише Всевишній. Тому й ім’я її з
грецької означає чиста, непорочна, свята (великомучениця). У
поемі автор порушує низку проблем, але загальнолюдською є
проблема дівочої честі, відповідальність за материнство).
- Які ж причини трагічного кохання молодих жінок?
- Хто винен у смерті згаданих героїнь Й. В. Гете і Т.
Шевченка?
ІІІ. Підсумкова бесіда за участі соціологів, психологів,
моралі заторів.
- Як ви оцінюєте поведінку Фауста і москаля щодо
жінок?
- Чи можна назвати кохання Маргарити та Фауста,
Катерини та москаля справжнім?
- Як ставиться сучасне суспільство до подібних вчинків?
Чи засуджує таке кохання?
- Як почували б себе Маргарита та Катерина в
сучасному суспільстві?
- Який урок має винести кожен із даної історії?
- Які поради ви б дали обом дівчатам?
Учитель. Наша розмова підійшла до завершення. Які
враження у вас залишилися від уроку? Чи справдилися ваші
бажання? Що було найцікавішим для вас?
*Учні записують свої враження на аркушах та
зачитують їх. Звучать пісні про щасливе кохання.
Домашнє завдання. Підготуватися до написання творчої
роботи; групі моралістів та психологів скласти монолог
Фауста, звернений до Маргарити; групі соціологів написати

37. есе «Як почували б себе Маргарита та Катерина в сучасному
суспільстві?».

39. Тема. Причини популярності образу Прометея
Мета: перевірити уміння складати простий план твору,
вчитися характеризувати героя міфу; з’ясувати причини
популярності образу Прометея; ознайомитися з поняттям
«прометеїзм», знаходити літературні паралелі; виховувати
високі моральні якості.
Обладнання: учнівські ілюстрації до міфу «Вогонь Прометея»,
тексти віршів Дж. Байрона, Й.Гете, Лесі Українки, Тараса
Шевченка.
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день Божий добрі ребра
Й серце розбиває…
Т. Шевченко
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
Зачитування учнями простого плану до міфу «Прометей».
Завдання
Доведіть,що прочитаний твір є міфом.
2. Літературний диктант
1. У яких горах був прикутий Прометей?(Кавказ)
2. Як звали дівчину,перетворену на телицю?(Іо)
3. Як звали чудовисько,що охороняло Іо?(Аргус)

40. 4. Чийого пророцтва боявся Зевс?(Кроноса)
5. Хто з титанів тримав на своїх плечах небесне
склепіння?(Атлант)
6. Найголовніший дарунок Прометея людям?(Вогонь)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Цікаво!
У деяких областях Греції Прометея шанували, як бога. В
Афінах він був у пошані нарівні з Афіною і Гефестом. На честь
Прометея запроваджено свято – біг із запаленими
смолоскипами(прометеї).
Робота з епіграфом
Читання уривка з поеми Тараса Шевченка “Кавказ”
(“За горами гори , хмарою повиті…”)
Чи не погасне вогонь душі Прометея, на думку поета?
ІІІ. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
1. Складання характеристики героя
1) Хто такий Прометей? (Титан,який посмів виступити
проти Зевса; син Іапета і Феміди(!) → прагнув
справедливості.)
2) Який подвиг він здійснив? (Терпів муки заради щастя
людей, зробився нещасним, але не підкорився тирану.)
3) Чого навчив Прометей людей? (Див. схему з попереднього
уроку)
4) Які риси характеру притаманні цьому герою? (Сміливість,
рішучість, доброта, розум, хитрість, наполегливість,
чуйність)
5) Які почуття викликає у читача Прометей? (Повагу,
захоплення, подив, вдячність)

41. 2. Проблемне запитання
«Мікрофон»
Чи можна вважати Прометея героєм?(Прометея можна
вважати героєм, тому що він здійснив подвиг заради інших,
поступився своїм щастям, бо дуже хотів допомогти людям,
полегшити їхнє життя.)
3. Словникова робота
У переносному значенні слово «Прометей», як і поняття
«прометеїзм», «прометеїв вогонь», є уособленням
самовідданості, шляхетних почуттів і вчинків людини,
незгасного прагнення досягти високої мети.
IV. «Літературні паралелі»
1. Слово вчителя
- Прометей відкриває галерею так званих вічних образів,
до яких постійно звертатиметься людство.
Есхіл присвятив титанові ряд трагедій, з яких збереглася
лише одна - «Прометей закутий». Прометей Есхіла
втілює розум і силу духу, волелюбність і велич подвигу в
ім’я щастя людей.
За нового часу образ титана Прометея знаходимо у
творах Гете, Байрона, Шеллі, він надихав славетних
майстрів пензля Мікеланджело,Тиціана, Рібейру,
композиторів Бетховена, Ліста, Скрябіна.

42. Образ Прометея надзвичайно популярний в Україні. У
своїх творах його подвиг уславили Т.Шевченко, І.Франко,
Леся Українка, А.Малишко.
2. Читання творів, присвячених подвигу Прометея
Й.Гете. «Прометей»
Дж.Байрон. «Прометей»
* * *
Крик Прометея лунає безліч віків скрізь по світі, він заглушає
собою потужні громи олімпійські. Тисячі тронів упало і
людських, і божих, але Титанова круча стоїть, наче вічна
твердиня духу того,що, немов ураган, без упину іскорку,
вхоплену з неба, в могутній вогонь роздимає.
Краще бринять від того урагану пошарпані струни, ніж у
майстерних руках срібнострунні золотистії арфи, зграя й
добірно настроєні до дифірамбів(пісня хвалебного
характеру) облесних. Так було завжди і так буде довіку,
поки житимуть люди і поки бринітимуть струни.
Тільки ж той крик Прометея на струнах удати здолають
руки того, хто у серці іскру небесну ховає, рід свій веде з
Прометея і предківський спадок шанує,тямлячи іншу
красу, ніж ту, що на ярмарку завжди руки до бубна
призводить, а ноги до скоків безладних.
Той Прометея нащадок, дотепний до струн
найдорожчих, руки до крові скалічить об струни

43. незграйні волові, серця риданням домовить тих струн
недомовлених жалі, - знаючи добру ціну і музиці, й
музикам, і струнам, щирого злота пісень не продасть за
злотистую арфу.
Леся Українка
V. Підбиття підсумків уроку
• Чи можна вважати Прометея героєм?
• Що означають поняття «Прометей», «прометеїв вогонь»
у переносному значенні?
• Хто з відомих поетів, художників, музикантів звертається
до образу титана?
• У чому секрет популярності образу Прометея?
• Чи потрібні Прометеї сьогодні?
VI. Домашнє завдання
Відповісти на запитання : «Кого з наших сучасників можна
було б назвати Прометеєм? Чому?»

46. Тема: Урок компаративного аналізу творів Мацуо Басьо і
Тараса Шевченка
М е т а: на прикладі поезій Т.Шевченка і М.Басьо навчати
учнів зіставляти поетичні твори; формувати навички
компаративного аналізу; дослідити, якими засобами кожен з
поетів розкриває красу природи; розвивати творчі здібності
школярів, уяву, образне мислення; виховувати розуміння
загальнолюдських та національних духовних цінностей.
О б л а д н а н н я: портрети Т.Шевченка та М.Басьо, схеми-
аплікації, музичний супровід, слайди, ілюстрації до поезій.
Щоб зрозуміти, слід пізнати. Історія
культури – це одвічний пошук краси.
Х і д у р о к у
І. Мотивація навчальної діяльності .
Слово в ч и т е л я (під музичний супровід)
Я зірвала квітку – і вона загинула,
Я спіймала метелика – і він помер
У мене на долоні,
І тоді я зрозуміла, що торкнутися краси
можна тільки серцем.
Відкриємо ж і ми свої серця назустріч красі.
Музика звучить голосніше і поступово переходить у спів
птахів, шум дощу. На екрані слайди із зображенням картин
природи.
Все в природі взаємопов’язане, величне і гармонійне. Хоч би
на якому континенті ви перебували, всюди відчуєте, що

47. людина – маленька частина Всесвіту, яка має жити у злагоді з
природою, розуміти її. Доберіть ключові слова-маячки до цієї
думки.
• Орієнтовані відповіді у ч н і в: природа, краса, велич,
гармонія, довершеність, мистецтво, світ, сонце, дім,
сакура, Фудзіяма, тополя, калина.
Деякі слова, що ви вгадали, зокрема «калина», «сакура»,
«краса», стануть ключовими упродовж нашого уроку.
Його тема: « Калина і сакура. У співавторстві з
красою». Калина і сакура є духовними оберегами
України і Японії, візиткою цих країн, вони символізують
любов до своєї землі, традицій народу.
Зверніть увагу на епіграф уроку, в якому втілилася
багатовікова мудрість японського народу. На
сьогоднішньому уроці ми доторкнемося до поетичної
краси двох великих класиків – Мацуо Басьо і Тараса
Шевченка.
• Робота зі словником.
Компаративістика (лат. comparo -- порівнюю) – порівняльне
вивчення фольклору, національних літератур, процесів
їхнього взаємозв’язку, взаємодії, взаємовпливів на основі
порівняльно-історичного підходу.
Визначення учні записують до зошитів.
ІІ. Цілевизначення
У ч и т е л ь. Виходячи з теми уроку, як би ви визначили його
мету? Для чого потрібно зіставляти поетичні твори різних
поетів?
(Орієнтовані відповіді у ч н і в.

48. • Ми порівнюватимемо твори Т.Шевченка і М.Басьо, щоб
більше дізнатися про них, про їхнє розуміння краси, щоб
розширити власний кругозір.
• Звертаючись до своїх сучасників, Тарас Шевченко писав:
«і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Гадаю, що
це стосується і завдань нашого уроку.
• Ми вчитимемося порівнювати, щоб збагатити власну
культуру.
• А ще через національне ми краще розуміємо
загальнолюдське, набираємося власного досвіду, краще
розуміємо власну літературу).
Про це доречно сказав один вітчизняний літературознавець:
«В шедеврах світової літератури слід пересуватися з
духовним паспортом своєї батьківщини». Як ви розумієте
вираз «духовний паспорт своєї батьківщини»?
(Орієнтовані відповіді у ч н і в.
• Духовний паспорт моєї батьківщини – це наші народні
традиції, знаючи які, ми краще розуміємо національні
традиції інших народів.
• Гадаю, що це твори нашого мистецтва, зокрема
літератури.
• Такий «духовний паспорт» має кожен народ, кожна нація.
В основі його загальнолюдські чесноти: щирість,
щедрість, скромність, любов до людей, до природи,
релігійність, почуття прекрасного тощо).
• Читання напам’ять поезій Т.Шевченка «Садок
вишневий коло хати…», « За сонцем хмаронька
пливе..» та хоку Мацуо Басьо.

49. У ч и т е л ь. Подумаємо разом, що поєднує ці вірші? Чи
можна їх зіставити? Чи висловили поети у цих творах своє
ставлення до краси?
Бесіда.
• Які почуття навіюють нам зачитані поезії?
• Чи подібні вони за тематикою?
• Чи різняться ці вірші Т.Шевченка і хоку М.Басьо?
• Яка ідейно-художня спрямованість почутих творів?
Інтерактивна вправа «Партитура емоції»
Із поданого переліку вражень, почуттів підкреслити три слова,
що відповідають вашому стану душі: задума, співчуття,
захоплення, спокій, журба, розчарування ,світла печаль,
умиротворення
Усне словесне малювання.
Опишіть картину, яка постала у вашій уяві під час читання
поезії « За сонцем хмаронька пливе»
У ч и т е л ь. «Поетичне асорті» засвідчило, що ви побачили
красу і гармонію природи, навчилися розуміти тріск сухої
гілочки, слухати «німу тишу». Ви побачили красу у
звичайному. А тепер знайдіть у поезіях слова-перлинки, які
пробуджують уяву, звичні предмети і явища роблять
незвичними, поетичними.
Орієнтовані відповіді у ч н і в.

50. «Киплять сльози», «росинки крап-крап», « врода квітів», «бик
замукав би першу пісню весни», «німа тиша», «червоні поли
хмароньки», «рожева пелена сонця».
• Робота над висновком-узагальненням.
З а в д а н н я. Доповнити речення у поданому тексті.
(можливі варіанти відповіді містяться в дужках).
Ми досліджували художній світ поезій, які написані … ( у
різний час), у різних … ( країнах). Вони є різножанровими --
… (ліричні вірші і хоку). Єднає поезії …(дивний і красивий
світ природи – української і японської). Кожен з поетів по-
своєму…(бачить і розуміє її). Так, у Шевченка переважають
цілісні і довершені картини … (садок вишневий коло хати,
сім’я вечеря, величний морський пейзаж на тлі призахідного
сонця). Український пейзаж навіює … (спокій, тиху радість).
Мацуо Басьо захоплюється …(витонченістю і простотою
природи). У хоку відчувається …( чарівна неймовірність,
незвичайна стислість, увага до деталей). Хоку, ніби … (
яскрава мозаїка, яка відтворює цілісну картину світу).
o Які думки викликає хоку Мацуо Басьо «На всохлу
гілку…»?
o Презентація учням власних ілюстрацій до поезій.
У ч и т е л ь. Із завданням розібратися у тематичних та
ідейно-художніх особливостях почутих поезій, почуттях, які
вони викликають, ви впоралися відмінно. Тепер ми можемо
заглибитись у поетику слова, у художній світ віршів, які
прозвучали.

51. • Робота в групах. Заповнення таблиці “Поетичне
асорті”.
І ГРУПА ІІ ГРУПА
Художній світ поезії Т.Шевченко.
«Садок вишневий
коло хати…», «За
сонцем
хмаронька
пливе…»
М.Басьо. Хоку
Природа « Садок
вишневий коло
хати», вечірня
зіронька стає», «
за сонцем
хмаронька
пливе», «туман…
закриває море»
Краплинки роси,
всохла гілка, старий
ставок, плакуча
верба. Сакура,
розквітла слива,
біла квітка лотоса
Звуки Хрущі гудуть,
Соловейко співає
Сплеск води, тріск
гілки, крик журавля
Кольористика Білий цвіт
вишень, рожевий,
червоний, синій,
сизий, сивий
Зелений, білий,
рожевий, сивий,
чорний
Образність,
Зменшувальні слова
«Вечірня
зіронька встає»,
«червоні поли
розтилає», «сонце
спатоньки зове»,
« покриває, мов
мати дитину», «
рожева пелена»
Глибока осінь,
соловей-душа,
місяцю соромно,
киплять сльози,
шолудивий світ,
заснула верба
плакуча
Образи-символи « Садок Лотос, сакура,

52. Мова обох поетів …(образна, метафорична, насичена
кольорами). У Шевченка …(дуже мелодійна). Рядки
хоку Мацуо Басьо іноді обірвані, незакінчені, щоб кожен по-
своєму сприймав побачену картину і робив власні висновки.
Поети стверджують:…( краса завжди поруч, розплющ очі і
дивись).
У ч и т е л ь. Крок за кроком ми підіймалися до розуміння і
пізнавання краси поетичного слова. Нам «світили» ключові
«слова-маячки», ми дивувалися «словам перлинкам». Адже,
«щоб зрозуміти, слід пізнати. Історія культури – це одвічний
пошук краси». Ви долучилися до неї, самі стали маленькими
майстрами, можете поділитися своїм бачення і сприйняттям
прекрасного.
• Інтерактивна вправа «Закінчи речення»
Шляхом зіставлянням поетичних творів Т.Шевченка і М.Басьо
ми поглибили свої знання з … ( української і світової
літератури).
Порівнюючи ідейно-художні особливості їхніх віршів, ми
…(встановили зв'язок між ними).
Я побачив(ла), … (який красивий світ навколо нас).
вишневий коло
хати»,
« і сонце
спатоньки зове у
синє море»
хризантема

53. У ч и т е л ь. Упродовж уроку ми говорили про природу ,
красу. Робили висновки, ділилися враженнями. Але, гадаю, у
кожного з вас ще залишилися якісь маленькі таємниці,
невимовні запитання до поетів. Саме вони змусять вас ще раз
повернутися до хоку Мацуо Басьо, поезій Тараса Шевченка. І
нехай образи-символи Японії та України – калина і сакура –
стануть місточком єднання цих великих поетів, двох
самобутніх культур наших країн.

54. Шегинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
«Тарас Шевченко та
Святе Письмо»
Підготувала
учитель світової літератури
Саламаха Тетяна Ярославівна
Шегині, 2014

55. Біблія як велика і вічна книга є супутницею життя багатьох
поколінь у історії людства. Була вона і супутницею життя Т.
Шевченка від народження до самої смерті. А тому без Біблії,
без її морально-етичного і естетичного досвіду неможливо
зрозуміти всю глибину і багатогранність Шевченкової
творчості. Інтерес Т. Шевченка до Біблії стимулювався
особливим змістом його релігійності. Він свого Бога
(«великого Бога») шукав, вів з ним нескінченний діалог, і
процес тих болючих богошукань, внутрішніх монологів і
дискусій породжував не тільки поклоніння, а й сумнів, і докір,
і богоборство, бо замість правди поет бачив скрізь лише
«кровавії ріки сльоз» — «а Бог бачить, та мовчить, гріхам
великим потурає».
Але докори і неприйняття Бога змінювалися смиренністю і
побожністю. ї поет знову звертався до Біблії, шукаючи
відповіді на одвічні питання й водночас духовну опору у світі.
Біблія була для Шевченка не лише джерелом духовних істин,
а й високохудожньою книгою, джерелом мотивів, сюжетів,
образів. Т. Шевченко переосмислював біблійні мотиви, шукав
у них теми, що могли бути зв’язані з тогочасною дійсністю.
Такий характер переосмислення в поемі «Марія», поезіях
«Ісайя. Глава 35», «По-дражаніє Ієзекіїлю». Так, поема
«Марія» не тотожна біблійній легенді про Богоматір і
народження Христа. Біблійний сюжет послужив Шевченкові
лише поштовхом для втілення вселюдської ідеї святості
материнства, створення узагальненого поетичного образу
жінки-матері, величальної молитви їй:
Все упованіє моє
На тебе, мій пресвітлий раю,

56. На милосердіє твоє,
Все упованіє моє
На тебе, мати, возлагаю.
Святая сило всіх святих,
Пренепорочная, благая!
Досить часто Шевченко відштовхується від якоїсь біблійної
тези, філософський зміст якої служить алегоричним
вираженням його думок та ідей. Так з’явилися епіграфи до
політичних поем «Сон», «Кавказ», «Неофіти».
У посланні «І мертвим, і живим, і ненародженим..» поет свої
докори, вбивчі характеристики, звинувачення попереджає
цитатою з Біблії: «Аще кто речет, яко люблю Бога, а брата
свого ненавидит, ложь єсть». У цьому разі слід говорити не
про переосмислення, а про повне прийняття як змісту, так і
форми біблійного тексту.
Шевченкові як поету-громадянину найбільш духовно
співзвучними були викривальні мотиви Біблії, пристрасть
біблійних пророцтв та псалмів. Найактивніше розробляє він
мотиви «Псалмів Давидових». Шевченко обирає для
переспіву передусім тексти з виразними викривальними
тенденціями, які під пером поета набули громадянського
пафосу, сучасного Шевченкові соціального звучання»
Провідний мотив циклу — відстоювання народних ідеалів,
пророкування всенародної розправи над гнобителями і
майбутньої перемоги «добра» над «злом»:
Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.

57. Трактування Бога як найвищої істини і правди верховного
суду над «беззаконієм і злом» обумовлювало часте звертання
до його образу саме в політичних поемах.
Після прочитання творів Т. Шевченка було б помилкою
вважати, що письменник обмежувався лише близькими йому
темами, а також сюжетами з життя рідного йому селянства.
Автор добре знав надбання світової культури, і це давало
йому можливість звертатись до будь-якої з історичних епох,
робити свої (до речі, сміливі) висновки. Коли він говорить про
криваву боротьбу повстанців, то пригадує події
Варфоломіївської ночі; а коли розповідає про неофітів, то
порівнює їх з декабристами.
Отже, як бачимо, Шевченко часто звертається до біблійних
мотивів, до псалмів староєврейських пророків. Саме звідси він
брав теми для своїх творів, епіграфи. У псалмах та легендах
євангельських поет-демократ бачив багато справжньої поезії.
Звідси і черпав він матеріал для своїх творів, переспівував їх.
Думки легендарних пророків, біблійні мотиви доводили, що
людська праця — це краса, справедливість і любов. Шевченко
звертався до Біблії як до літературного твору, а не як до
Святого Письма, звідси він брав образи, мотиви і сюжети,
створюючи поезії актуального громадянського спрямування
— антицарського, антикріпосницького, революційного
змісту. Твори «Марія» «Царі», «Подражаніє Ієзекіїлю», «Ісая.
Глава 35» мають одверто революційний зміст.
В образі Бога він показує ідеал святості, а Марія — рідна
мати, мати-земля, Україна-ненька. В образах німих рабів
автор зображує простий люд, який терпляче зносить усі
знущання панівної верхівки.

58. У твори біблійного змісту Шевченко вкладає свій зміст — він
пророкує щасливе майбутнє, висловлює свої сподівання на
загибель експлуататорського ладу.:
• Оживуть, степи, озера,
• І не верстовії,
• А волнії, широкії.
• Скрізь шляхи святії
• Простеляться, і не найдуть
• Шляхів тих владики,
• А раби тими шляхами
• Без ґвалту і крику
• Позіходяться докупи,
• Раді та веселі.
• І пустиню опанують
• Веселії села.
Як поет-революціонер, він не може не закликати до боротьби
за свободу. Тому і відстоює народні мрії, пророкує
всенародну розправу над гнобителями:” Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!”

60. ТАРАС ШЕВЧЕНКО -
ІЛЮСТРАТОР ШЕДЕВРІВ
СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДО 200-РІЧЧЯ З ДНЯ
НАРОДЖЕННЯ
Дослідницьку роботу
підготувала
Саламаха Т.Я.
Шегині, 2014.

61. «Художники покликані для того, щоб доводити світові, що
життя прекрасне, що воно саме є найбільшим і
найвеличнішим з усіх можливих благ», - так справедливо
визначив роль митців у житті людства український
письменник О. Довженко. Майстри живопису, наносячи на
полотно фарби, перетворюють будь-який матеріальний об’єкт
на витвір мистецтва. Найчастіше шедеврами стають ті
мистецькі твори, що є синтезом образотворчого мистецтва та
літератури. Безперечний доказ тому - мистецька спадщина ге-
ніального українського поета Тараса Шевченка. Мистецька
спадщина Кобзаря - твори живопису і графіки, що їх
виконував Т. Шевченко в різній техніці протягом усього
життя. Збереглося 835 творів, що дійшли до нашого часу в
оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві, а також у
копіях, що їх виконали художники ще за життя Т. Шевченка.
Уявлення про мистецьку спадщину поета доповнюють
відомості понад 270 втрачених і досі не знайдених робіт. За
жанрами це - портрети, композиції на міфологічні, історичні
та побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди.
Безсумнівний відгомін літературної обізнаності відчувається
у виконаних художником ілюстраціях до творів класиків
світової літератури.
Жадоба знань, прагнення постійно розширювати свій

62. кругозір проявилися у Шевченка ще до звільнення з
кріпацтва. З юнацтва він натхненно ознайомлювався з
творами російських і світових письменників. Навчаючись в
Академії мистецтв у Петербурзі, майбутній поет широко
ознайомився з античною літературою, глибоко й різнобічно
пізнав європейську літературу: знав творчість великих
італійських поетів Ф. Петрарки, Дж. Боккаччо, англійських -
В. Шекспіра, Д. Дефо, Р. Бернса. У французькій літературі
увагу Шевченка привертали Ж.Б. Мольєр, Вольтер, у
німецькій - Й. В. Гете, Ф. Шиллер. Російська література й
особисте спілкування з російськими письменниками
упродовж усього творчого життя поета сприяли оволодінню
ним вершин світової культури. Улюбленими поетами Т.
Шевченка були О. Пушкін і М. Лермонтов.
Читаючи твори класиків світової літератури та створюючи
до них ілюстрації, син українського народу не лише
засвоював культурні надбання, а й зводив своєрідні духовні
мости єднання різних народів, культур та епох.
Тарас Шевченко та античність
Сюжети, образи та мотиви з давньогрецької міфології поет
ширико використовував як під час навчання у Петербурзі, так
і у зрілий період творчості.

63. Малюнок виконано на сюжет давньогрецького міфу про
красеня Нарциса, який, побачивши своє відображення у воді
закохався в себе, зачах від цього кохання і перетворився на
квітку, яку згодом було названо його ім’ям. А від закоханої в
нього німфи Ехо залишилося лише відлуння.

64. «Телемак на острові Каліпсо»,1836 р.
На малюнку зображено сина Одіссея Телемака на острові
німфи Каліпсо, куди він потрапив у пошуках свого батька (за
мотивами епічної поеми Гомера «Одіссей»),

65. Діоген (414-323 роки до н. е.)
який заперечував користь цивілізації і наполягав на
необхідності повер
у його «житлі» - бочці.
«Діоген», 1856 р.
323 роки до н. е.) - давньогрецький філософ
який заперечував користь цивілізації і наполягав на
необхідності повернення до «природного» стану. Зображений
бочці.
кий філософ-кінік,
який заперечував користь цивілізації і наполягав на
нення до «природного» стану. Зображений

66. «Смерть Сократа», 1837 р.
На малюнку зображено засудженого на смерть
давньогрецького філософа Сократа у в’язниці, який,
тримаючи в руці келих з отрутою, звертається з промовою до
своїх учнів.

67. Тарас Шевченко та європейська література
Славу англійському письменникові Д. Дефо (1660-1731)
приніс роман «Робінзон Крузо» (1719),у якому втілені
художні ідеї Просвітництва. Цей твір у світовій літературі дав
початок своєрідному літературному явищу - написанню
«робінзонад». Т. Шевченко, за свідченням сучасників, читав
роман у перекладі П. Корсакова. Згодом поет подарував
книжку «Робінзон Крузо» племінниці Прісі з надписом:

68. «Любій Прісі на пам’ять от дядька Тараса Шевченка. 1859 р.»
На малюнку герой роману шукає порятунку, читаючи Біблію.
Твори В. Шекспіра (1564-1616) - геніального англійського
драматурга - належать до найвищих здобутків світової
літератури. Високі ідеали гуманізму, точність психологічних
характеристик, багатогранність образів були співзвучні
ідейно-естетичному світогляду українського поета. Згадки
про В. Шекспіра є і в листах Т. Шевченка, і в його творах.
«Король Лір». Композиція на тему однойменної трагедії
Шекспіра, 1843 р.

69. Вони свідчать про інтерес поета до творчості драматурга,
його обізнаність із перекладами, театральними постановами,
музичними творами до них. Композиція на однойменну
трагедію виконана в стилі гальванокаустики, оригінал Т.
Шевченка, за яким виконана репродукція, не знайдено. Енер-
гійна фігура короля Ліра рухається з факелом у руці до
власного палацу, щоб підпалити його.
Т. Шевченко та російська література
К. Рилєєв (1795-1826) - російський поет, декабрист. У 1817-
1821 роках жив у Слобідській Україні, бував у Києві, Харкові.
Знав українську історію, побут, звичаї. Написав кілька
поетичних творів на сюжети з історії України, зокрема поему
«Войнаровський». Т. Шевченко ознайомився з творчістю К.
Рилєєва ще в Петербурзі. Твори російського митця були
близькі Кобзареві своїм революційним романтизмом і певною
мірою вплинули на Т. Шевченка, особливо на його
російськомовні твори - поему «Тризна» і віршовану трагедію
«Микита Гайдай».
На малюнку гетьман Мазепа допитує полонених, поряд з
ним його небіж Войнаровський. Для ілюстрування Т.
Шевченко обрав уривок з поеми, в якому йдеться про
засудження українським народом Мазепи як зрадника.