Теплова енергетика у ЖКГ

Теплова енергетика у ЖКГ:
стан та перспективи

ДОКУМЕНТ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

Звіт розроблено у співпраці з Урядом Німеччини, Делегацією ЄС в Україні, Групою підтримки ЄС
в Україні, Berlin Economics, Координаційним центром з взаємодії з КМУ при Президентові
України, Національною Радою Реформ, Держенергоефективності, спеціалістами Групи
Світового Банку в Україні

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-
комунального господарства України

25 березня 2016 року

Теплова енергетика у ЖКГ: стан та перспективи (ДОКУМЕНТ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ)
2

Зміст
1. Висновки .................................................................................................................. 4
2. Огляд ринку житлово-комунальних послуг для населення ............................... 5
2.1. Оцінка ємності ринку ЖКП для населення ................................................... 5
2.2. Оплата за ЖКП населенням ........................................................................... 5
2.3. Оплата за ЖКП за рахунок субсидій ............................................................. 8
2.4. Реформування системи розрахунків за газ (зобов’язання перед МВФ) . 11
3. Вплив ефективності опалення на енергетичний баланс та макроекономічні
показники ...................................................................................................................... 13
3.1. Енергетичний баланс та ефективність споживання .................................. 13
3.2. Виробництво, постачання та споживання тепла ....................................... 14
3.3. Економічна оцінка втрат. Ціна бездіяльності ............................................ 14
3.4. Оцінка загальної інвестиційної потреби та потенціал скорочення
споживання газу ....................................................................................................... 15
4. Індивідуальне опалення ....................................................................................... 16
4.1. Джерела енергоресурсів для індивідуального опалення ........................ 16
4.2. Система централізованого постачання газу (Облгази) ............................. 17
4.3. Тарифи на централізованого постачання газу та ємність ринку .............. 20
4.4. Система розрахунків за централізоване постачання газу ........................ 24
5. Централізоване опалення .................................................................................... 25
5.1. Виробництво теплової енергії ..................................................................... 25
5.2. Транспортування теплової енергії .............................................................. 28
5.3. Споживання теплової енергії ....................................................................... 30
5.4. Тарифи на централізоване теплопостачання та гаряче водопостачання 32
5.5. Комерційний облік та норми споживання теплової енергії ..................... 35
5.6. Ємність ринку централізованого опалення ............................................... 38
6. Аналіз схеми розрахунків за централізоване опалення для населення ......... 39
6.1. Аналіз терміну розрахунків за централізоване тепло спожите
населенням та поставки газу ТКЕ Нафтогазом ...................................................... 39
6.2. Схема розрахунків за централізоване опалення для населення ............. 41
6.3. Алгоритм проведення взаєморозрахунків з субсидіями ЖКП ................. 42
6.4. Борг перед ТКЕ за компенсацію в різниці в тарифах ................................ 42
6.5. Аналіз накопичених боргів в галузі ............................................................. 43
6.6. Запропонований підхід до реструктуризації боргів .................................. 43
7. Інвестиційна потреба ТКЕ та очікуваний ефект ................................................. 44
7.1. Оцінка загальної інвестиційної потреби .................................................... 44

3

7.2. Оцінка мінімальної інвестиційної потреби на модернізацію теплових
мереж 44
7.3. Оцінка першочергової інвестиційної потреби на заміну котлів .............. 45
8. Поточний стан виконання ТКЕ інвестиційних робіт та перешкоди реалізації
проектів .......................................................................................................................... 46
8.1. Аналіз виконаних інвестиційних робіт на об'єктах виробництва тепла в
2015 році .................................................................................................................... 46
8.2. Аналіз програм енергоефективності виробництва, розподілу та
споживання тепла ..................................................................................................... 48
8.3. Ефективність програм МБРР ........................................................................ 52
8.4. Запровадження закупівель для реалізацій проектів на прикладі Швеції 54
8.5. Перешкоди щодо реалізації проектів по модернізації ТКЕ ...................... 55
9. Законодавче регулювання ринку ЖКП ............................................................... 58
9.1. Законодавча база .......................................................................................... 58
9.2. Ліцензування та контроль діяльності підприємств (НКРЕКП) .................. 59
10. Глосарій ............................................................................................................. 61
11. Використані джерела ....................................................................................... 63
12. Додатки .............................................................................................................. 64
12.1. Додаток 1. Зміна загального рахунку за ЖКП для приватного будинку,
що опалюється газом ............................................................................................... 64
12.2. Додаток 2. Схема фінансування закупівель газу до 2015 року ............ 65
12.3. Додаток 3. Довідка щодо ключових показників галузі ЖКП ................ 66
12.4. Додаток 4. Зміна загального рахунку за ЖКП для квартири у
багатоквартирному будинку у місяць опалювального сезону ............................ 67
12.5. Додаток 5. Формули для визначання часток отримання коштів згідно з
Постановою КМУ №217 ........................................................................................... 68
12.6. Додаток 6. Довідка щодо скорочення споживання природного газу на
об'єктах сфери теплопостачання станом на грудень 2015 р. .............................. 71
12.7. Додаток 7. Довідка щодо заміщення споживання природного газу на
об'єктах сфери теплопостачання станом на грудень 2015 р. .............................. 73
12.8. Додаток 8. Об’єкт, що забезпечується опаленням та/або гарячим
водопостачанням з альтернативного палива ........................................................ 75
12.9. Додаток 9. Довідка щодо ключових інвестиційних програм в сфері
Енергоефективності .................................................................................................. 76
12.10. Додаток 10. Довідка щодо програм технічної допомоги в сфері
Енергоефективності .................................................................................................. 78
12.11. Додаток 11. Очікувані результати UDHEEP на 2021 рік ........................ 80
12.12. Додаток 12. Ключова законодавча база, що регулює ринок ЖКП ...... 82
12.13. Додаток 13. Склад робочої групи ............................................................ 85

4

1. Висновки
• Опалення та побутове споживання складає 60% загального споживання
природного газу в Україні
• Залежність від імпорту природнього газу (19,5 млрд м³ в 2014 році та 16,4
млрд м³ в 2015 році) є найбільшим викликом енергетичної безпеки України
• Сектор централізованого опалення є одним з найбільших споживачів
природного газу – 7,2 млрд м³ в 2015 році
• Сектор має величезні неефективності як з точки зору виробництва та
транспортування тепла (застаріла матеріальна база ТКЕ та ТЕЦ), так і з точки
зору споживання (великі втрати в будинках). За нашими оцінками,
споживання газу може бути скорочене на 5,0 млрд м³ щороку
• З точки зору ефективності інвестицій саме модернізація постачання
(ізоляція мереж та модернізація котелень) має найбільший потенціал –
інвестувавши ~6,0 млрд дол США, скорочення споживання газу може
становити ~2,4 млрд м³
• Вже зараз міжнародні фінансові організації та донори готові інвестувати
значні кошти в ТКЕ (~0,8 млрд дол США), але для ефективного використання
цих коштів та залучення нових необхідно вирішити ряд проблем галузі:
− Провести реструктуризації боргів по всьому ланцюгу постачання
(населення/ТКЕ/Нафтогаз)
− Переглянути систему розрахунків, яка в значній мірі контролюється
державою та створює значні розриви «ліквідності» для учасників
ринку
− Переглянути систему тарифоутворення, яка наразі не мотивує
підприємства галузі інвестувати в матеріальну базу
− Оптимізувати законодавчу сектору базу та привести її до стандартів
ЄС
− Переглянути державні процедури відбору та затвердження
проектів, які зараз значно затримують швидкість освоєння
інвестицій
• Головними позитивними тенденціями галузі є виконання Урядом
зобов’язань перед МВФ, а саме:
− Значний прогрес у встановленні приладів комерційного обліку
тепла (~50% будинків на кінець 2015 року)
− Поступове збільшення тарифів для населення до економічно
обґрунтованого рівня на основі імпортної ціни на газ та зменшення
дефіциту НАК «Нафтогаз»
− Перехід на цільове субсидування населення, яке з одного боку
зменшує витрати Державного Бюджету, а з іншого боку надає
населенню мотивації до заощадження енергії

5

2. Огляд ринку житлово-комунальних послуг для
населення
Населення є головним споживачем житлово-комунальних послуг (ЖКП) та
головною цільовою групою, на яку спрямована державна політика у цій сфері.
Державні та юридичні особи також є споживачами ЖКП, але їх доля в загальному
споживанні є значно меншою та, наприклад, для центрального опалення, складає
близько 30%.
Сектор ЖКП в Україні характеризується значним втручання держави в господарські
відносини, що в тому числі стосується формування вартості послуг. Особливо це
стосується енергетичних послуг (опалення, газопостачання та постачання
електроенергії), на які кінцеві ціни для населення є значно нижчими ніж
економічно обґрунтований рівень.
2.1. Оцінка ємності ринку ЖКП для населення
На теперішній момент, ємність ринку ЖКП в цінах для кінцевих споживачів не
відповідає економічним реаліям. Але Україна вже знаходиться в активній фазі
реформування цього сектору, однією з головних цілей якого є перехід на ринкові
принципи тарифоутворення. Так, згідно зобов’язань перед МВФ, після квітня 2017
року ціна на природний газ та опалення для населення має визначатися на основі
імпортної ціни на природний газ (більш докладно дивись у розділах 5 та 6).
У 2015 році в кінцевих цінах ємність ринку ЖКП для населення склала 82,7 млрд
гривень, але в 2017 ємність може зрости до 136 млрд грн (в основному за рахунок
підвищення тарифів на опалення та газ).
Діаграма 2.1. Структура нарахування за ЖКП, млрд грн

Джерело: дані Держстату, аналіз Робочої групи
2.2. Оплата за ЖКП населенням
Розмір рахунку за ЖКП характеризується значною сезонністю, яка виникає через
необхідність опалення будинків. В зимові місяці рахунок ЖКП може більш ніж у 2
рази перевищувати рахунок в літні місяці.

65,0
(79%)
17,6
(21%)
населення
бюджет
Джерела
28%
12%
23%
17%
11%
8%
1%
Газ на інд. опалення
Газ на інші цілі
Опалення
Електроенергія
Утримання будинків
Вода
Відходи
Всього 83 млрд грн у 2015
26%
11%
31%
17%
8%
6% 1%
Всього 136 млрд грн у 2017
Сектор ЖКП в
Україні
характеризується
значним
втручання
держави в
господарські
відносини та
тарифоутворення
Ємність ринку
ЖКП для
населення в цінах
для споживачів
зросте з 82,7 млрд
грн до 136 млрд
грн (в основному
за рахунок
підвищення
тарифів на
опалення та газ)

6

Діаграма 2.2. Загальне нарахування за ЖКП для сплати населенням, млрд. грн.

За 2015 рік населення оплатило 61,9 млрд грн, що склало 95,2% від нарахованих їм
до сплати 65,0 млрд грн. Для порівняння у 2014 році населення сплатило 47,0 млрд
грн або 93,4% від нарахованих 50,3.
Загальний борг населення перед організаціями ЖКГ складає 11,5 млрд грн станом
на кінець 2015 року.
Діаграма 2.3. Структура розрахунків бюджету за пільгами та субсидіями

Джерело: дані Нафтогазу, аналіз Робочої групи
За даними НАК «Нафтогаз», за 2015 рік було нараховано субсидій за газ на ~7,8
млрд грн більше ніж реальне споживання. Тобто, фактична потреба у субсидіях
складала ~17,6 млрд грн.

5,9
5,7
5,1
2,2 2,9 2,5 2,7 2,9 2,9
3,8
5,9
6,8 6,2 6,3
5,6 5,6
4,4
3,7 4,0 3,66 3,7
4,5
7,0
8,3
-4
+1
+9 +12
+19
+20
+24 +23
+18
+10
+2
-1
0 0
+7
+12
+18
+23
+24 +25
+20
+9
+6
+3
-10
-5
0
5
10
15
20
25
300
1 000 000
2 000 000
3 000 000
4 000 000
5 000 000
6 000 000
7 000 000
8 000 000
9 000 000
січ лют бер квіт тра чер лип сер вер жов лис гру січ лют бер квіт тра чер лип сер вер жов лис груд
нараховано температура
2015
(65,0 млрд)
2014
(50,3 млрд)
19,9
субсидії
5,5
пільги
3,0
14,0
8,4
Нараховано за ЖКП "Живі гроші" Клірингові
розрахунки
Борг бюджету
на 31.12.15
25,4
За 2015 рік
населення
сплатило 62 млрд
грн, що склало
95% від
нарахованих до
сплати 65 млрд
грн

7

Діаграма 2.4. Рівень сплати за послуги населенням, млрд грн

Щодо нарахування та сплати населення за ЖКП у 2014-15 роках необхідно
відмітити 2 фактори:
1) значне зростання тарифів (в основному на енергоресурси), що збільшило
обсяг нарахування та негативно вплинуло на можливість домогосподарств
сплачувати рахунки
2) значне збільшення субсидування сплати рахунків ЖКП – бюджет на субсидії
та пільги для населення збільшився з 6 до 25 млрд гривень. Це зменшило
обсяг нарахування та також позитивно вплинуло на рівень оплати (оскільки
субсидії отримують найменш платоспроможні домогосподарства)
Приближення до економічно обґрунтованих тарифів та одночасне збільшення
відповідної соціальної підтримки є в цілому позитивним для ринку ЖКП.
Негативним наслідком є те, що в поточній системі більша частина субсидій є
кліринговими розрахунками, що в свою чергу є бар’єром для фінансування
операційної діяльності підприємств галузі (більш докладно дивись розділ 7).
Рівень сплати населення за ЖКП значною мірою залежить від регіонів. Найгірші
показники в Дніпропетровській та Донецькій областях, де термін заборгованості
перевищує 5 місяців. Для порівняння, значна кількість регіонів (в основному в
Західній Україні) мають значно кращу платіжну дисципліну.

січ лют бер кві тра чер лип серп вер жов лис гру січ лют бер квіт тра чер лип сер вер жов лис груд
110%
100%
90%
2014 2015
Перехід з
субсидування
тарифу до
субсидування
населення є
позитивною
зміною для ЖКГ,
але клірингові
розрахунки за
субсидії негативно
впливають на
діяльність
учасників ринку

8

Діаграма 2.5. Заборгованість населення за ЖКП за регіонами станом на 31.12.2015
(без урахування електроенергії)

Примітка: Негативний борг означає, що регіон має переплату за ЖКП, яка в основному
сформувалася за рахунок «надлишкових» субсидій (дивись розділ 3.3)

2.3. Оплата за ЖКП за рахунок субсидій
Не зважаючи на те, що бенефіціаром підтримки є домогосподарства, субсидії в
переважній більшості перераховуються на рахунки підприємств в якості сплати за
послуги та не є «живими» коштами (використовуються як клірингові
взаєморозрахунки – дивись розділ 7). Крім того Бюджет виконує свої зобов’язання
по розрахункам з затримкою, що призводить до формування боргу перед
підприємствами ЖКГ.
Діаграма 2.6. Видатки бюджету на надання пільг та субсидій населенню

Джерело: Бюджет України, аналіз Робочої групи
5,8
17,0
35,0
80,0
1,5%
3,0%
5,5%
10,0%
-2,00%
3,00%
8,00%
0
50
100
2014
(профінансовано)
2015
(профінансовано)
2016
(Бюджет)
2017
(потенціал)
Субсидії та пільги ЖКП, млрд грн
% від Бюджету
У 2015 році
Державним
Бюджетом було
профінансовано 17,0
млрд витрат на
субсидії та пільги
ЖКП

Реальна потреба у
субсидуванні з
урахуванням
надлишкових субсидій
за газ становить
17,7 млрд грн

9

Крім того, за оцінками Нафтогазу, станом на 31.12.2015 за постачання газу для
населення було надлишково нараховано 7,7 млрд грн субсидій, тобто реальна
потреба у нарахуванні субсидій та пільг у 2015 році складала 17,6 млрд грн. Більша
частина з цього надлишкового нарахування виникла за рахунок різниці в
застосуванні дворівневого тарифу для формування рахунків та розрахунку субсидії:
• обсяг газу для пільгового тарифу 3,600 грн складає 1,200 м3
на весь
опалюваний сезон, тобто рахунки в кінці сезону будуть переважно
розраховуватись згідно більшого тарифу 7,188 грн та будуть значно більші
• в той же час місячна субсидія є фіксована на весь опалюваний період
Очікується, що розмір надлишкового нарахування субсидій зменшиться до кінця
опалюваного сезону до 6,2 млрд грн.
Згідно з зобов’язаннями перед МВФ, у травні 2016 планується злиття субсидій та
пільг, в результаті якого більшість пільговиків мають бути переведені до системи
субсидій, що має зменшити навантаження на адміністрування обох систем.
У Бюджет України на 2016 рік закладено 35 млрд грн на виплату субсидій та пільг,
що складає 5,1% усіх витрат бюджету. У 2017 році за прогнозами МВФ потреба в
субсидіях ЖКП може сягнути до 80 млрд грн (або 10% від Державного Бюджету).
Постановою Кабінету Міністрів України №106 з травня 2015 року була значно
спрощена процедура затвердження субсидій. Це призвело до значного
збільшення субсидіантів та обсягу соціальної підтримки на послуги ЖКП з боку
держави.
Діаграма 2.7. Кількість домогосподарств, що отримують субсидію у відповідному
місяці, млн. домогосподарств

Таким чином в грудні 2015 року 4,6 млн домогосподарств отримували субсидії
ЖКП, ще близько 0,7 млн громадян отримували пільги. Всього за 2015 рік було
нараховано 19,9 млрд грн субсидій ЖКП та 5,5 млрд грн пільг.

1,1 1,1 1,2 1,0
0,3
0,4 0,4 0,5
0,1
0,4
0,7
1,11,1 1,2 1,3 1,2
0,4
0,9
1,4
2,0
2,7
3,4
3,9
4,6
січ лют бер квіт трав чер лип сер вер жов лис груд
2014
2015
4,6 млн
домогосподарств,
отримували
субсидію у грудні
2015 року
Потенційно витрати
бюджету на субсидії
ЖКП можуть сягнути
10% від Бюджету в
2017 році
35 млрд грн
закладено у
Бюджет на 2016
рік на надання
субсидій
населенню

10

Діаграма 2.8. Нарахування субсидій населенню у 2014-2015 роках, млн грн

Джерело: дані Держстату
Діаграма 2.9. Середня сума нарахування субсидій домогосподарствам, грн


262 257 253 126 6 25 34 31 30 45 253 528561 528 510
864
197 244 386 424 455
2 800
5 390
7 521
2014
2015
354,2 326,4 273,9 335,2 267,6 205,2 212,8 190,9 143,8
321,3
771,5
1090,9
25,4 млрд грн
нараховано
субсидій та пільг
населенню за 2015
Середня сума
нарахованої субсидії
домогосподарству
склала 1091 грн у
грудні 2015

11

2.4. Реформування системи розрахунків за газ (зобов’язання перед МВФ)
21 липня 2015 року Україна підписала Меморандум згідно до якого повинна
здійснити ряд реформ. Виконання умов Меморандуму є ключовим фактором для
стабілізування та підвищення економічного та політичного рівня країни, а також
залучення коштів від МВФ та інших МФО.
Згідно до зобов’язань, основним напрямом реформ у сфері енергетики є
зменшення дефіциту НАК «Нафтогаз» та підвищення ліквідності його грошових
потоків. Перш за все, це буде здійснюватися двома способами:
• Реформування системи фінансування Нафтогазу;
• Підвищення тарифів на опалення та газопостачання до ринково
обґрунтованих світових цін.
Реформування системи фінансування Нафтогазу
Повинна бути переглянута формула розподілу оплати за централізоване опалення,
яка надходить на рахунки ТКЕ, що дозволить Нафтогазу поступово збирати
заборгованість з підприємств.
Історично Уряд надавав пряму підтримку діяльності Нафтогазу шляхом поповнення
уставного капіталу компанії (у 2010-15 роках статутній капітал був поповнений на
160 млрд грн). Поповнення фінансувалося шляхом випуску облігацій внутрішньої
державної позики (ОВДП).
Діаграма 2.10. Фінансування дефіциту Нафтогазу у 2010-15 роках (160 млрд грн)

Джерело: аналіз Робочої групи
З 2017 року будь-яка державна підтримка компанії повинна здійснюватися у
вигляді субсидій населенню, а не через прямі дотації.

Дефіцит
Нафтогазу у 2010-
15 роках є боргом
Урядом (ОВДП)

12

Діаграма 2.11. Загальні витрати бюджету на фінансування Нафтогазу та соціальну
підтримку сплати ЖКП, USD млрд

Джерело: фактичні дані – МВФ, дані Мінсоцу; прогноз – МВФ (за поточної системи
субсидій)
Як перший, але важливий крок до впровадження субсидіювання, постановою КМУ
№106 з 1 травня були відмінені усі обмеження щодо права на отримання субсидії
населенню, окрім здійснення покупки на 50 тис грн за попередні 12 місяців. Крім
того, були залучені консультанти для роботи над рекомендаціями щодо
зменшення дебіторської заборгованості Нафтогаза.
Підвищення тарифів на опалення та газопостачання до ринково обґрунтованих
світових цін
Для виконання зобов’язань перед МВФ на квітень 2016 тариф на газ та
теплопостачання повинен бути на рівні, що покривають витрати на 75%, та на 100%
до квітня 2017 на основі світових цін.
З 2008 року уряд давав зобов’язання щодо підвищення цін на газ, але, фактично,
тільки у 2015 почав це втілювати згідно до Меморандуму.
Діаграма 2.11. Історичні зобов'язання України щодо приведення цін на газ до
економічно обґрунтованого рівня

Джерело: Меморандуми з МВФ, аналіз Робочої групи
З квітня 2015 року тарифи для кінцевих споживачів газу та централізованого
опалення були підвищені на 285% і 67% відповідно.
У 2015 році були
підвищені ціни на газ
та централізоване
опалення на 285% та
67% відповідно
З 2017 року будь-яка
державна підтримка
Нафтогазу буде
здійснюватися
тільки через субсидії
населенню

13

3. Вплив ефективності опалення на енергетичний баланс
та макроекономічні показники
Надмірне споживання енергії спричиняє для України значні витрати та ризики в
сферах енергетичної безпеки, державних витрат, торгівельного балансу,
економічної та соціальної активності, та охорони довкілля, а, отже, має значний
потенціал для покращення.
3.1. Енергетичний баланс та ефективність споживання
Україна значною мірою залежить від імпорту енергоносіїв, що в сучасних
геополітичних умовах створює високі ризики енергетичної незалежності.
Найбільшу частку в імпорті енергії займає природний газ, імпорт якого склав 19,5
млрд м³ (або 15,7 млн тон нафтового еквіваленту).
Діаграма 3.1. Загальне постачання
первинної енергії у 2014 році (105,7
млн тон нафт. еквіваленту)

Діаграма 3.2. Енергетичний торговий
баланс у 2014 році (чистий імпорт 28,0
млн тон нафт. еквіваленту)

Джерело: дані Держстату (за виключенням АР Крим та зони проведення АТО)

Діаграма 3.3. Споживання палива
на централізоване виробництво
теплової енергії у 2014 році (12,2
млн тон нафт. екв.)

Діаграма 3.4. Споживання палива
на централізоване виробництво
електричної енергії у 2014 році
(43,5 млн тон нафт. екв.)

Діаграма 3.5. Споживання енергії
населенням з урахуванням втрат
при трансформації та
транспортування у 2014 році
(32,9 млн тон нафт. екв.)

Джерело: дані Держстату (за виключенням АР Крим та зони проведення АТО), аналіз
Робочої групи
34%
31%
22%
10%
3%
Вугілля Газ Атомна ен. Нафта ВДЕ
-5,5
-15,7
-7,5
0,7
Вугілля Газ Нафта е/е
73%
22%
3% 2%
Природний
газ
Вугілля й
торф
Біопаливо та
відходи
інше
3%
42%
2%
53%
Природний
газ
Вугілля й торф
Відновлювана
енергія
Атомна
енергія
41%
47%
12% Електороенергія
Опалення
Інше
~55% імпорту
енергоресурсів
складає природний
газ
Зменшення
залежності від
імпорту газу є
завданням
національної безпеки
України

14

Більшість газу в Україні споживається на потреби опалення та побутове
споживання. Помисливість споживає 40% загального постачання газу.
Діаграма 3.6. Споживання природного газу та прогрес до ринкових відносин

3.2. Виробництво, постачання та споживання тепла
Сектор опалення житлових та громадських будівель має один з найбільших
потенціалів покращення енергоефективності в Україні. Щорічне споживання
природнього газу на цілі опалення (при помірній температурі під час опалюваного
сезону) оцінюється в 18,6 млрд м³. При цьому потенціал скорочення (при
досягненні поточного рівня втрат в ЄС) складає 11,4 млрд м³ газу (~58% від імпорту
України):
Діаграма 3.7. Оцінка потенціалу скорочення споживання природного газу за
напрямками, млрд м³

Джерело: оцінки Робочої групи
3.3. Економічна оцінка втрат. Ціна бездіяльності
Надмірне споживання енергії на опалення будинків має постійні негативні
наслідки, які повторюються кожен рік.
Таблиця 3.1. Економічна оцінка щорічних втрат від надмірного споживання енергії
на опалення

~3,0 млрд дол США (~3% ВВП)
надмірного споживання без реального стимулу для економіки
7,3
1,7
1,1 1,3
Теплова санація
будинків
Заміна
індивідуальних
котлів
Модернізація
котелень
Модернізація
мереж
~3 млрд дол США (або
~3% ВВП) надлишково
споживається
щорічно без стимулу
для економіки, з яких
~2,5 млрд дол
витрачається на
імпорт газу
Найбільший
потенціал
скорочення – за
рахунок заходів на
рівні будинків
(теплова санація та
заміна індивідуальних
котлів)
11,4 млрд м³ - загальний потенціал

15

~2,5 млрд дол США
надмірних витрат на імпорт газу (тиск на торговий баланс)

>1,0 млрд дол США
надмірних витрат державного бюджету на енергетичні субсидії
Джерело: оцінки Робочої групи, за імпортною ціною на газ 225 дол США за тис м³
3.4. Оцінка загальної інвестиційної потреби та потенціал скорочення
споживання газу
Сектор опалення будівель має один з найбільших потенціалів покращення
енергоефективності в Україні. Щорічне споживання природнього газу на цілі
опалення оцінюється в 18,6 млрд м³. При цьому потенціал скорочення (при
досягненні поточного рівня втрат в ЄС) складає 11,4 млрд м³ газу (~58% від імпорту
України)
Вирішення проблем опалення будинків потребує залучення значних інвестицій:
Таблиця 3.2. Попередня оцінка загальної інвестиційної потреби
Сфера
Інвестиційна
потреба
Потенціал
скорочення
Скорочення
споживання газу на
1 млрд дол

Санація багатоквартирних
будинків
17 млрд дол 2,3 млрд м³ 135 млн м³

Санація індивідуальних
будинків

Заміна індивідуальних
котлів на більш ефективні

Санація громадських
будівель

Модернізація виробництва
тепла та мереж
Всього ~57 млрд дол 11,4 млрд м³
Джерело: оцінки Робочої групи
Сфера модернізації виробництва та транспортування тепла має лише 21% від
загального потенціалу скорочення споживання газу, але вона потребує значно
менших інвестицій ніж теплова санація будинків. Тому інвестиції в ТКЕ мають
найбільший потенціал з точку зору ефекту на скорочення споживання енергії на
одиницю інвестованих коштів.

~57 млрд дол – оцінка
загальної потреби в
інвестиціях в
енергоефективність
опалення
Модернізація ТКЕ має
найбільший
потенціал з точки
зору ефекту на
скорочення
споживання енергії на
одинцю інвестованих
коштів

16

4. Індивідуальне опалення
4.1. Джерела енергоресурсів для індивідуального опалення
Приблизно 50% домогосподарств використовують індивідуальне опалення (ця
цифра може різнитися залежно від області).Ймовірними факторами зменшення
споживання газу населенням на індивідуальне опалення є висока ціна на газ та
більш ретельне використання газу через занепокоєння щодо його нестачі.

Діаграма 4.1. Частка палива в генерації
тепла
Діаграма 4.2. Використання газу на потреби населення, млрд м3

Джерело: дані Держстату, аналіз Робочої
групи
Джерело: дані Нафтогазу, аналіз Робочої групи
75% від усіх ресурсів, що використовуються населенням на індивідуальне
опалення складає газ. На заході країни населення використовує переважно
індивідуальне газове опалення, а на сході переважає централізоване.
Діаграма 4.3. Структура ресурсів на опалення домогосподарств

Джерела: аналіз Робочої групи
11%
9%
6%
74%
Кам'яне вугілля Дрова для опалення
Інше тверде паливо Газ
19
17
18
17
18
17 17 17
15
11
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
За 10 років
використання газу
зменшилось на 43%

17

4.2. Система централізованого постачання газу (Облгази)
Постачанням природного газу споживачам, ТКЕ та підприємствам на рівні
областей та районів є Облгази. Компанія “УкрГазЕнерго” контролює близько 70%
території постачання газу в Україні.
Діаграма 4.4. Зони впливу груп за регіонами

УкрГазЕнерго КЕС
Нафтогаз Інші
Газова мережа складається з магістральних трубопроводів та дистрибуційних
мереж:
• У випадку з великими промисловими споживачами, які мають прямі
відгалуження на магістральному трубопроводі, газ йде безпосередньо до
клієнта і Облгаз не приймає участі взагалі
• У випадку більшості середніх і великих промислових споживачів, інші
компанії є постачальниками, вони платять Облгазу лише за
транспортування
• У разі малих підприємств, домогосподарств і державних установ, газ
поставляється через локальну мережу трубопроводів, яка управляється
одним з Облгазів, який також виступає в якості постачальника

18

Діаграма 4.5. Спрощена система газових потоків в Україні

За 2015 рік на індивідуальне опалення населення було відпущено 11,3 млрд м3

природного газу.
Діаграма 4.6. Найбільші споживачі газу за областями

Найбільшими споживачами газу є історично промислові регіони: Донецький,
Луганський, Дніпропетровський, Київський та місто Київ.
Магістральний трубопровід
Власник трубопроводу: Держава
Транспортер газу: УкрТрансГаз
Дистрибуційна мережа
Власники трубопроводу: Держава, Облгази
Транспортер газу: Облгаз
Постачальник газу: Облгаз, інші постачальники
Газ
Власники трубопроводу:
Дочірні компанії НАК Нафтогаз
УкрГазЕнерго
Місцеві виробники
~65% ~35%
Населення ТКЕ
Споживання газу у 2013 році, млрд м3
0-1 1-2 2-3 3-4 4-5 5-6
65% газу йде на
потреби
населення, 35% - на
ТКЕ для
виробництва
тепла
Найбільшими
споживачами газу є
історично
промислові регіони

19

На даний час газовий трубопровід в Україні знаходиться в скрутному стані через
брак фінансування. Багато частин трубопроводу не змінювалися з часів набуття
незалежності.
Діаграма 4.7. Розподіл труб газотранспортної системи за віком, роки

Не всі мешканці України можуть отримувати газ через центральний газопровід і
ця проблема на даний момент вирішується лише через поставки ЗПГ (зрідженого
природного газу), який дорожче та не такий простий в використанні, як
центральний газопровід.
Діаграма 4.8. Рівень газифікації України
Згідно Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» для
демонополізації ринку газопостачання, Облгази не мають права проводити
діяльність з постачання природного газу споживачам. Згідно Постанови КМУ №74
від 02.03.2015, договір про надання послуги з постачання газу стає
трьохстороннім, де перша сторона – постачальник, друга – газорозподільне
підприємство, третя – побутовий споживач.
0% 20% 40% 60% 80% 100%
270
300 305 320 310
330
350
45% 47% 50%
58%
62%
70%
80%
0%
20%
40%
60%
80%
100%
0
50
100
150
200
250
300
350
400
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Тис км газопроводу Рівень газифікації
10 20 25 30 40
Вік 55%
трубопроводу
більший за 20 років

20

Але така зміна є досить умовною, оскільки на базі Облгазів були створені дочірні
підприємства з постачання природного газу, що залишає контроль над
постачанням природного газу «в руках» Облгазів.
Діаграма 4.9. Схема грошових потоків в системі газопостачання

4.3. Тарифи на централізованого постачання газу та ємність ринку
Тарифи на газ контролюються НКРЕКП, що має двосторонній характер. З одного
боку тарифна політика Комісії діє більше в інтересах енергетичних компаній та,
іноді, за рахунок газових компаній. Інша сторона в тому, що Комісія контролює
газовий сектор менш суворо, що дозволяє Облгазам діяти більш незалежно.
Хоча встановлення тарифу на газ для потреб населення покладено на НКРЕКП,
згідно до постанови КМУ №758, Кабінет Міністрів встановлює граничні роздрібні
ціни на природний газ для населення та релігійних установ у перехідний період (з
1 квітня 2016 по 31 березня 2017). Також ця постанова встановлює максимальну
граничну націнку на природний газ для постачальника.
За тарифом на кінець 2015 року приватний будинок 80м2
, що опалюється газом,
сплачує за газ для опалення ~2736 грн за місяць, що складає 84% всього рахунку за
ЖКП. У 2017 році, при ринкових цінах, оплата за газ може зрости до 3696 грн (80%
всього рахунку за ЖКП). Детальний опис надається у додатку 1.
Тариф на газопостачання розраховується за методологією, яка наведена в
«Порядку формування тарифів на транспортування природного газу
розподільними трубопроводами на основі багаторічного стимулюючого
регулювання».

На базі Облгазів
були створені
дочірні
підприємства з
постачання
природного газу,
що залишає
контроль над
постачанням
природного газу «в
руках» Облгазів.

21

Діаграма 4.10. Методологія розрахунку тарифу на газ

Джерело: дані НКРЕКП
Діаграма 4.11. Структура тарифу на природний газ для населення

Згідно до постанови НКРЕКП №583 з 1 квітня 2015 року тариф на газ, що
використовується для потреб населення, встановлений на рівні 7,188 грн./м3
,.
Головною зміною у структурі системи нарахування є встановлення єдиного тарифу,
незалежно від обсягу споживання газу. Але з 1 жовтня до 30 квітня 2016 року КМУ
встановив пільговий тариф 3,6 грн/м3
при обсягу споживання до 1200м3
у цей
період, який сплачує 60% споживачів. Тобто середньозважений тариф складає
5,035 грн./м3
.

70%
3%
4%
5%
1%
17% Фактична вартість газу
Збір (надбавка)
Вартість транспортування газопроводом
Вартість транспортування розподільним
трубопроводом
Вартість постачання газу до оселі
ПДВ
Тариф на газ є
двохставковим
Середньозважений
тариф складає 5,03
грн/м3

22

Діаграма 4.12. Середньозважений тариф на газопостачання населенню, грн/м3

Джерело: Меморандуми з МВФ, аналіз Робочої групи
Діаграма 4.13. Розрахунок ринкового тарифу на газ, грн./тис. м3

Тариф на газ для населення є одним з найнижчих у Європі.
Діаграма 4.14. Порівняння тарифів на газ, євро/м3
(двохставковий тариф в Україні)

Джерело: дані Євростату
НКРЕКП встановлює тарифи Облгазам для транспортування в розмірі, що, за їх
оцінкою, будуть охоплювати витрати Облгазів і передбачити прибуток (5,2% -
6,0%, згідно з останнім тарифним оновленням).
Встановлюючи тарифи для газових компаній, НКРЕКП зобов’язана робити складні
розрахунки для балансування тарифу, який включає транспортний збір газових
компаній та тариф УкрТрансГазу, який ідентичний по всій Україні.
1,048 1,308
5,035
5,810
7,746
з 01.08.2010 з 01.05.2014 з 01.04.2015 з 1.04.2016 з 2017
+285%+25% +15% +33%
5423,5 216,9
815,0
1290,9 7746,3
Ціна газу ($225) Спеціальний збір
4%
Транспортування ПДВ Ринковий тариф
0,525
0,478 0,443
0,326
0,281
0,141
Польща Естонія Литва Румунія Україна
Ринковий тариф на
газ складає ~7,74
грн/м3

23

Використання газу населенням за 2014 рік склало 15 млрд м3
. З них на
індивідуальне опалення ~ 11 млрд м³ (оцінка Робочої групи). Враховуючи діючий
середньозважений тариф на газ у розмірі 5,035 грн за м³, загальні витрати
населення на індивідуальне опалення будинків за рік скали ~55 млрд грн.
При зміні ціні на газ у 2016 та 2017 роках, річні витрати населення на індивідуальне
опалення у 2017 році зростуть на ~53% у порівнянні з 2015 роком.
Діаграма 4.15. Аналіз річних витрат на індивідуальне газове опалення населенням

Вартість споживання газу для населення розраховується двома способами:
Таблиця 4.1. Способи нарахування вартості спожитого газу населенням

При наявності засобів обліку
• За засобами обліку
На кінець 2015 року ~100%
газу на опалення
споживається через засоби
обліку;
Без засобів обліку
• за нормами з розрахунку
на одну особу та на
ведення особистого
підсобного господарства.
Джерело: ПКМУ №630
Діаграма 4.16. Порівняння норм споживання для населення, м3

Джерело: Звіт «Оцінка обсягу споживання комунальних послуг» підготовлений в рамках
проекту USAID

55,3
63,5
84,7
5,0
5,8
7,7
0,0
2,0
4,0
6,0
8,0
10,0
20,0
40,0
60,0
80,0
100,0
120,0
2015 рік 2016 рік 2017 рік
Річні витрати на газове індивідуальне опалення, млрд грн
Ціна на газ, грн/м³
5,8
17,6
6,0
18,0
3,0
9,0
Газопосточання при наявності
гарячої води
Газопосточання при наявності
водонагрівача
Реальне споживання
Норма для нарахування субсидії
Норма для розрахунку вартості послуги
У 2017 році
витрати на
індивідуальне
опалення зростуть
на ~53% порівняно з
2015
100% газу, що
споживається
населенням на
опалення, має облік
Норми, за якими
розраховується
без засобів обліку, є
нижчими ніж
середнє
споживання

24

4.4. Система розрахунків за централізоване постачання газу
До прийняття меморандуму діяла стара схема закупівель газу для НАК «Нафтогаз»
(Додаток 2). Але, для виконання зобов’язання перед МФВ, була змінена структура
фінансування закупівель газу НАК «Нафтогаз» з прямих дотацій компанії на
субсидіювання населення. Тобто, якщо раніше усі розрахунки за газ проводилися
у грошовій формі, то тепер схема, також, включає в себе взаєморозрахунки за
субсидіями.
Діаграма 4.17. Спрощена діюча схема розрахунків за централізоване постачання
газу населенню

Джерело: Постанова КМУ №217, Постанова КМУ 20, Наказ Міненерго та Мінфіну №
493/688, дані Мінрегіону, аналіз Робочої групи
Таблиця 4.2. Пояснення до схеми розрахунків
Грошові потоки Субсидії
1) Населення сплачує за ЖКП на
рахунок із спеціальним
обов’язком
2) НКРЕКП, згідно до ПКМУ №217
затверджує норми розподілу
коштів із спецрахунку
3) Кошти перераховуються іншим
учасникам ринку
4) Нафтогаз імпортує газ
1) Населення оформлює субсидії
2) Усіма суб’єктами ринку
підписується протокол про
здійснення взаєморозрахунків
3) Бюджет, на основі даних
Мінсоцполітики перераховує
субсидії постачальникам газу у
вигляді клірингових розрахунків
4) За ієрархією проводяться
взаєморозрахунки за газ
5) Нафтогаз або Укргазвидобування
проводять взаєморозрахунки
субсидій з Бюджетом в обмін на
податки або рентну плату
Джерело: Постанова КМУ №217, Постанова КМУ 20, Наказ Міненерго та Мінфіну №
493/688, дані Мінрегіону, аналіз Робочої групи

Система прямих
дотацій НАК
“Нафтогазу” була
змінена на
фінансування
компанії через
субсидії населенню

Існує два джерела
розрахунків:
1. Платежі ДГ
2. Субсидії ЖКП
Субсидії ЖКП, які
отримують ТКЕ та
Облгази є
кліринговими
розрахунками

25

5. Централізоване опалення
5.1. Виробництво теплової енергії
Близько 40% домогосподарств України користуються послугами централізованого
опалення. Виробництво теплової енергії здійснюється на станціях двох типів:
теплоцентралях та теплоелектроцентралях (ТЕЦ).
Діаграма 5.1. Кількість домогосподарств
за різними видами опалення, млн

Джерело: дані Мінрегіону

Діаграма 5.2. Розподіл виробництва на
ТЕЦ і ТЦ, млн тон нафтового еквіваленту

Ринок української теплової енергетики за останні роки має тенденцію до
скорочення. Враховуючи динаміку зміни виробництва (спад у кризові роки),
причиною скорочення є падіння попиту зі сторони виробничих підприємств. За
період 2005 – 2009 років ринок зменшився на 29%. Ррізке падіння у 2014 році
пов’язане з виключенням АР Крим та зони проведення АТО.
Діаграма 5.3. Виробництво теплової енергії, млн Гкал*

* дані за 2014 рік не включають АР Крим та зону проведення АТО
Щороку найбільшим споживачем теплової енергії є населення. Частка відпущеної
енергії населенню становить ~65%. Окрім того, ринок енергопостачання є
неефективним. Про це свідчать втрати теплової енергії, які становлять близько 15%
від кількості відпущеної енергії. Варто відзначити, що дані по втратам є
нормативними. Реальні втрати, за оцінками експертів, можуть сягати до 50%.
5,49
6,59
2,26
Централізоване
опалення
Газове
опалення
Інше
3,8
6,1
ТЕЦ
Теплоцентралі
127,2 124,6
112,1
104,7
98,0
104,1 104,7 104,1
96,5
73,0
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
За 4 роки ринок
виробництва
тепла
скоротився на
29%.

Найбільшим
споживачем
теплової енергії є
населення ~65%

26

Таким чином, підвищення ефективності транспортування та використання теплової
енергії населенням має бути пріоритетним для виконання.
Діаграма 5.4. Відпущено теплової енергії за сегментами (ТЕЦ та ТКЕ), млн. Гкал

*дані за 2014 рік не включають АР Крим та територію проведення АТО
Основну роль на ринку теплоенергетики відіграють найбільші котельні, які
виробляють теплову енергію для споживачів великих міст. Таким чином, при
реформуванні галузі ТКЕ першочергова увага має приділятися саме найбільшим
котельням.
Діаграма 5.5. Розподіл виробництва
тепла котельнями різної потужності в
2014 році (всього 62,6 млн Гкал)


Таблиця 5.1. Кількість котелень різної
потужності

Потужність Кількість (%)
<3 Гкал/год 27 772 (89,6%)
3-20 Гкал/год 2616 (8,4%)
20-100 Гкал/год 443 (1,4%)
>100 Гкал/год 161 (0,5%)
Всього 30 992 (100%)

Українські підприємства ТКЕ є газозалежними. Газ займає найбільшу частку у
структурі джерел теплової енергії, хоча ця пропорція має тенденцію до зниження.
Однак, заміна газу відбувається менш ефективними та більш екологічно
шкідливими джерелами: вугіллям та торфом.

63%
25%
13% населенню
на комунально-побутові потреби
на виробничі потреби
12%
16%
18%
54%
до 3 Гкал/год 3 - 20 Гкал/год
20-100 Гкал/год >100 Гкал/год
>50% теплової
енергії виробляє
161 котельня.
Газ замінюється
більш екологічно
шкідливими
джерелами:
вугіллям і торфом

27

Діаграма 5.7. Структура джерел теплоенергії у 2007-2014 роках

*дані за 2014 рік не включають АР Крим та територію проведення АТО
Використання газу ТКЕ має значно виражену сезонність – значення у зимові місяці
у 10 разів перевищує відповідні у літні місяці. Таким чином, спостерігається пряма
залежність використання газу від перебігу опалювального сезону. Окрім того, це
дає приблизне уявлення про графік витрат підприємств ТКЕ протягом року.
Діаграма 5.8. План використання газу підприємствами ТКЕ на 2016 рік, млн. м³
(всього 9 413 млн. м3
)
Основна частка використання газу підприємства ТКЕ йде на цілі централізованого
опалення (близько 80%).

82,6% 80,4%
73,9% 79,3% 79,9% 77,8% 74,1% 71,4%
14,1% 15,2%
17,2%
16,3% 16,1% 17,9%
20,7% 22,8%
1,2% 1,8% 2,0% 2,1% 2,1% 2,5% 3,0% 3,6%
2,1% 2,5% 7,0% 2,4% 1,9% 1,8% 2,2% 2,2%
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Природний газ Вугілля й торф Біопаливо та відходи інше
1774
1525
1313
515
175 154 159 149 175
636
1218
1603
В зимові місяці
зростає в 10 разів.

28

Діаграма 5.9. Прогноз використання газу на цілі ЦО та ГВП підприємствами ТКЕ на
2016 рік, млрд м3

Джерело: дані Мінрегіону, оцінки Робочої групи
У більшості регіонів України існує значна залежність від постачань газу. Кількість
використаного газу визначається кількістю великих міст з централізованим
опаленням в регіоні. Виключення становить Закарпатська область, у якій
переважно представлене автономне опалення.
Діаграма 5.10 План використання газу підприємствами ТКЕ за регіонами на цілі
ГВП та ЦО на 2016 рік, млн. м3
(всього 9,4 млрд м3
)


5.2. Транспортування теплової енергії
Наразі більшість житлових будинків під’єднані до централізованого опалення або
через ЦТП (діаграма 6.11) або напряму до ТС/ТЕЦ/котельні (діаграма 6.12).
7,5
1,9 Централізоване
опалення
ГВП
ТКЕ 5 регіонів
споживають ~65%
всього газу
80% газу
підприємства ТКЕ
використовують
на цілі опалення

29

Діаграма 5.11. Модель підключення до ЦО через
ЦТП

Джерело: звіт Світового банку

Діаграма 5.12. Модель прямого підключення
до ЦО

Джерело: звіт Світового банку
Загальна протяжність мереж складає ~21 тис км, а середні втрати в мережах за
даними Держстату 16%. Однак, за інформацією операторів ринку, реальні втрати
на деяких ділянках можуть сягати до 50% та вимагають негайного ремонту або
заміни.
Діаграма 5.13. Оцінка втрат теплової енергії в мережах у 2014, тис Гкал


30

5.3. Споживання теплової енергії
Три найбільші регіони за споживанням теплової енергії складають майже 50%
усього ринку.
Діаграма 5.14. Аналіз споживання теплової енергії населенням у загальній
структурі за 2014 рік, млн Гкал (всього 62,6 млн Гкал, в тому числі для населення -
39,4 млн Гкал)

Споживання теплової енергії в Україні є неефективним. Фактичне споживання
деяких областей більш ніж на 60% перевищує показники ЄС.
Діаграма 5.15. Карта енергоефективності споживання тепла і гарячої води в 2013,
Гкал/м²

Джерело: дані «Нова соціальна та економічна політика»
0,28
0,4
0,6
0,7
0,7
0,8
1
1,1
1,2
1,3
1,4
1,4
1,5
1,5
1,7
1,8
2,2
2,4
2,4
3,4
3,6
3,7
7,0
8,6
11,9
Закарпатська
Чернівецька
Тернопільська
Івано-Франківська
Кіровоградська
Херсонська
Луганська
Волинська
Вінницька
Житомирська
Рівненська
Миколаївська
Хмельницька
Чернігівська
Черкаська
Сумська
Київська
Львівська
Одеська
Донецька
Запорізька
Полтавська
Харківська
Дніпропетровська
м.Київ
Всього
Населення
Три найбільші
регіони
споживають 50%
теплової енергії
Споживання тепла
деяких областей на
60% вище
стандарту ЄС

31

Однією з причин такого неефективного споживання є застарілий житловий фонд.
Більшість наявного житлового фонду (~85%) в Україні побудовано ще до набуття
незалежності. Значна кількість будинків не розраховані на економне споживання
теплової енергії.
Діаграма 5.16. Розподіл житлових будинків за роками побудови станом на
01.01.2015

Не дивлячись на те, що структура житлового фонду за роками побудови в деяких
європейський країнах суттєво не відрізняється, в цих країнах була здійснена
реновація будинків.
Таблиця 5.2. Розподіл будівель за роком побудови в Україні та європейських
країнах станом на 2008 рік
Період
будівництва
Україна Німеччина Чехія Литва
До 1919 5% 14% 11% 6%
1919 – 1945 13% 14% 14% 23%
1946 – 1970 51% 46% 25% 33%
1971 – 1980 16% 13% 22% 18%
Після 1981 15% 13% 28% 20%
% відноситься до кількості будинків
Джерело: звіт «Дослідження ринку. Житловий сектор України»
Модернізація житлового фонду має здійснюватися як в багатоквартирних
будинках, так і в приватних, оскільки їх частка у загальній структурі житлового
фонду майже рівна. Додаткові показники щодо житлового фонду наведені в
додатку 3.

4,8%
11,5%
23,5%
21,6%
14,4%
9,2%
4,2%
10,8%
До 1919 1919-45 1946-60 1961-70 1971-80 1981-90 1991-2000 2001-14
~85% житлового
фонду віком більше
25 років
В будинках Європи
була виконана
реновація

32

Діаграма 5.18. Розподіл житлового
фонду за типом будинку, млн м²

Джерело: звіт «Дослідження ринку.
Житловий сектор України»
Діаграма 5.19. Розподіл житлового фонду
за типом будинку, тис будинків


5.4. Тарифи на централізоване теплопостачання та гаряче
водопостачання
Для виконання зобов’язань перед МВФ тарифи на опалення та газопостачання
мають досягти ринкового рівня на основі імпортної ціни на газ з квітня 2017 року.
Від загальної оплати за ЖКП опалення складає близько 50%, але, після
встановлення ринкових цін вартість може збільшитися до 60%. Детальніші дані
наведено у Додатку 4.
Тариф на централізоване теплопостачання
Тариф на централізоване опалення залежний та чутливий до зміни ціни на газ,
оскільки майже 3/4 тарифу складає ціна на паливо, а для підприємств ТКЕ саме газ
є основним видом палива.
Після перегляду тарифів НКРЕКП з 1 квітня 2015 року змінилася структура тарифу
на централізоване опалення. Доля газу значно зросла, при цьому інші витрати
майже не змінилися. Таким чином, перегляд тарифів не позначився на формуванні
у підприємств ТКЕ ресурсів для інвестицій.
Діаграма 5.20. Структура середньозваженої собівартості теплової енергії для
потреб населення до та після 01.04.2015

501
565
Багатокватирні
будинки
Приватні
будинки
240
6 500
Багатоквартирні
будинки
Приватні
будинку
61,6%
75,9%
21,4%
12,4%
9,1%
7,1%
7,9% 4,6%
до 01.04.2015 після 01.04.2015
Інші витрати
Електроенергія
Оплата праці
Паливо
Перегляд тарифів
не позначився на
формуванні у
підприємств
ресурсів для

33

Постановою НКРЕКП №1171 з 1 травня 2015 року було підвищено тарифи на
послуги з централізованого опалення. Ці тарифи визначаються окремо для кожної
теплової організації. Варто відзначити, що в минулі роки тарифи не покривали
собівартість виробництва теплової енергії для підприємств ТКЕ, різниця ж між
собівартістю та тарифом покривалася з місцевого або державного Бюджету у
вигляді дотацій.
Діаграма 5.21. Динаміка зміни середньозваженого тарифу та собівартості 1 Гкал
теплової енергії, грн/Гкал

Джерело: дані Мінрегіону, аналіз Робочої групи
Діаграма 5.22. Розрахунок ринкового тарифу на тепло, грн/Гкал

Джерело: Бюджет України 2016, ПНКРЕКП № 3159, 1888, аналіз Робочої групи
Тариф є сегментованим за споживачами. Бюджетні та комерційні споживачі
фактично сплачують ринкову ціну на тепло. Тарифи для населення та релігійних
організацій в 2,3 рази менший.
Діаграма 5.23. Дисбаланс тарифів для різних споживачів на прикладі «Київенерго»
у 2015 році, грн/Гкал
Джерело: дані Київенерго
Сегментування тарифів призводить до того, що одні споживачі вимушені
переплачувати за інших, особливо це стосується заниженого тарифу на теплову
енергію для населення.

358,2 389,8
654,2
1134,7
1513,0
475,5 509,2
708,8
2013 2014 2015 2016О 2017О
Тариф (з ПДВ)
Собівартість 1 Гкал
657,2 709,5
1 503,4 1 503,4
Населення Релігійні Бюджетні Інші споживачі
опалення складає
~1513 грн
Тариф для
населення менше
ніж для
бюджетних
установ у 2,3 рази
+8,5%
+68%
+33%
+73%

34

Діаграма 5.24. Порівняння доходної частини ТКЕ та кількості відпущеної теплової
енергії за споживачами за 2014 рік

Тариф може розраховуватися двома шляхами: для споживачів які мають засоби
обліку – за спожиті гігакалорії та для споживачів без обліку – за квадратні метри
розраховані за нормою 0,0245 Гкал/міс для Києва.
Ціна на централізоване опалення для населення залишається однією з найнижчих
у Європі.
Діаграма 5.25. Порівняння тарифів на централізоване опалення, євро/Гкал

Джерело: звіт МВФ №15/218 (серпень 2015)
Тарифи на теплову енергію залишаються неринковими та не вирішують проблему
фінансового забезпечення підприємств ТКЕ. Не дивлячись на підвищення
середньозваженого тарифу, рівень відшкодування собівартості тарифом
залишається на приблизно однаковому рівні – близько 75%.

Тариф на гаряче водопостачання
Найчастіше теплогенеруючі організації забезпечують населення теплом та гарячою
водою одночасно. Тому тарифи на гарячу воду затверджуються одночасно із
тарифами на тепло індивідуально для кожної організації.

80,3%
54,8%
4,4%
8,9%
9,5%
22,9%
5,8% 13,3%
Відпущено теплової ененргії Дохід від реалізації
іншим споживачам місцевим бюджетним установам
державним бюджетним установам населенню
96,3
77,8 75,0
55,6
24,1
Литва Естонія Румунія Польща Україна
Тариф відшкодовує
лише 75%
собівартості
теплової енергії

35

Діаграма 5.26. Динаміка тарифів на централізоване гаряче водопостачання
«Київенерго» для населення (середній), грн

Діаграма 5.27. Розрахунок ринкового тарифу на гаряче водопостачання, грн/м3

Тариф для населення майже вдвічі менший ніж для бюджетних установ та інших
споживачів та майже однаковий із релігійними установами.
Діаграма 5.28. Дисбаланс у тарифах для різних споживачів у 2015 році, грн


5.5. Комерційний облік та норми споживання теплової енергії
Існує декілька способів впровадження обліку тепла на основі його фактичного
споживання. Варто відзначити, що деякі з них, окрім функції обліку, також
підвищують якість надання послуг централізованого опалення.
Модель підключення з будинковими лічильниками дозволяє споживачам
сплачувати за реально спожиту ними теплову енергії. Однак найбільш досконалою
моделлю є підключення споживачів за наявності ІТП, що дозволяє як здійснювати
облік, так і регулювати кількість відпущеної енергії.
Завдяки програмі Мінрегіону спільно з НКРЕКП впроваджуються будинкові засоби
обліку теплової енергії. За планом, до кінця 2016 року планується досягнути 80%
обліку теплової енергії. Інвестиційна потреба для досягнення 100% рівня обліку
складає приблизно 100 млн дол.

16,24
24,24
40,92
65,85
87,80
2011 2014 2015 04.2016 04.2017
39,91 40,92
79,44 79,44
Релігійні Населення Бюджетні Інші споживачі
гаряче
водопостачання
складає ~88 грн/м3

Модель підключення з
ІТП дозволяє
здійснювати облік та
підвищити якість
послуг
централізованого
опалення

36

Діаграма 5.29. Забезпеченість будинків засобами обліку теплової енергії

Впровадження комерційного обліку вирішує такі проблеми:
• Отримання точних даних щодо споживання послуг, що дозволить НКРЕКП
встановлювати аргументовані тарифи.
• Домогосподарства будуть сплачувати обґрунтовану вартість послуг, що
споживає, а не по встановленим державою нормам.
• Грошові потоки які надходять від населення до організацій що надають
послуги стануть прозорими.
• Населення буде стимульоване до зменшення споживання енергоресурсів
та підвищення енергоефективності будівель та житла.
Також, підвищення енергоефективності через впровадження обліку тепла є однією
з умов надання Україні третього траншу від МВФ. Національний план дій з
енергоефективності на період до 2020 року передбачає запровадження 100%
обліку тепла та води до 2019 року.
Для кращої ефективності використання коштів є доцільним встановлення ІТП,
адже окрім обліку теплової енергії він заощаджує ~15-20% тепла.
64% гарячої води споживається через лічильники та лише ~50% житлових будинків,
що під’єднані до централізованого опалення, мають будинкові прилади обліку.
38%
51%
80%
2014 2015 2016П
До кінця 2016 року
планується
досягнути 80% рівня
обліку теплової
енергії.
Наразі лише половина
будинків обладнана
будинковими
приладами обліку
Заощадження від ІТП
становить ~15-20%
спожитого тепла

Теплова енергетика у ЖКГ

Теплова енергетика у ЖКГ

Recommandé

Recommandé

Contenu connexe

Plus de Gennadiy Zubko

Plus de Gennadiy Zubko (20)

Теплова енергетика у ЖКГ